Автор Романович
А ти уявляєш, у Наді що сталося? – Ярослав перегорнув сторінку газети і продовжив, не дивлячись на дружину. – Учора матері дзвонила, ридала в трубку. Чоловік подав на розлучення. Катерина відірвалася від ноутбука і відставила порожню чашку. – Нарешті Віктор… Продовжити читання →
Надя вже була на пенсії два роки. Остання зима видалася з відлигами, вітрами, сіра й дуже незатишна. Напевне, тому жінка сильніше звичайного скучила за весною, сонечком, зеленою травою й теплом. Донька з чоловіком та сином жили за кордоном і не… Продовжити читання →
– Ну, що? Обидві вступили? Молодці! Ти, Віка, куди вступила? – На бухгалтерський облік, – відповіла онука. – А ти, Ніно? – На юридичний. – Адвокатом хочеш бути? – продовжувала питати бабуся. – Ні, слідчим, – відповіла Ніна. – Зрозуміло,… Продовжити читання →
Він мовчав цілих пів року, поки одного разу не прокинувся серед ночі з криком : «Мама!» Так, уві сні до нього повернулася пам’ять і знову спалахнуло в очах червоне полум’я. На той час Вітя вже жив у дитячому притулку і… Продовжити читання →
– Я знаю, що у вас із сестрою не найкращі стосунки, але… – Лариса зам’ялася. З одного боку, їй було незручно мати претензії до дорослої племінниці, але з іншого – жінці дуже не подобалася така зневага найближчими родичами. – Ну… Продовжити читання →
Кого-кого, а власну матір на порозі своєї квартири Еля побачити не очікувала. Дівчина навіть на мить завмерла від несподіванки. На обличчі жінки, що рішуче зробила крок у передпокій, навпаки, була переможна усмішка людини, цілком упевненої у своїх правах. – Що?… Продовжити читання →
Федір Петрович Щербаков прийшов з роботи, й на ґанку спіткнувся через велику валізу. Поруч із валізою стояла картонна коробка з-під телевізора, перев’язана мотузкою для білизни. Він смикнув за дверну ручку – двері не відчинилися. – Розбухли, чи що, – подумав… Продовжити читання →
– Ніночко, ти не хвилюйся, цього року я про твій день народження не забув, – багатобіцяюче, з ноткою піднесення сказав мені чоловік. Я була відверто подивована, адже за 5 років, що ми разом, таке сталося вперше. Всі попередні рази Віктор… Продовжити читання →
Ваську вигнали. Знову. Третій раз за його коротке життя. Не щастило йому якось. Лише рік виповнився, а вже з трьох родин викинули. Ну як викинули. Спершу його передавали з рук до рук. А потім. Потім просто винесли надвір і відійшовши… Продовжити читання →
Борис зайшов додому. У квартирі галас, дитячі крики. Ну, це й зрозуміло. Удома два п’ятирічних сини. Ігор та Ілля – двійнята, тож спокою від них немає. – Тату! – кинулися до нього. Батько подав пакет із продуктами: – Несіть на… Продовжити читання →