– Іро знайомся, це Ельза! – широко посміхаючись, Вадим представив свою собаку молодій дівчині років двадцяти, яка стояла на порозі в блискучих туфлях на десятисантиметрових шпильках, через що була вищою за хлопця майже на голову. – Вона добра і дуже слухняна, тому думаю, що ви порозумієтеся. Хоча, чому думаю. Ельза радісно крутилася біля ніг господаря, […]
“Це все моє виховання, – із сумом думала жінка, – а значить, мені й нести цей тягар до кінця своїх днів
– Матусю, ми привеземо до тебе Сашка на вихідні? – злегка, ніяковіючи, запитала Наталя. Вона помітно нервувала, бо розуміла, що вони з Гришею вже зловживають добротою матері. – Звичайно, донечко, – кивнула Ольга Борисівна. Онук частенько гостював у бабусі. Коли Сашко з’явився на світ, Ольга Борисівна проводила з ним багато часу. Їй ніяково було весь […]
– Усе, що нажито в шлюбі, поділимо навпіл. Дітей залишаю тобі
Віктор завмер, дивлячись на дружину. Його Олеся змінилася до невпізнання. Здавалося, що не було п’ятнадцяти років шлюбу між ними, що пролягла прірва, подолати яку тепер уже не вдасться, як не старайся. Вона дивилася на чоловіка зовсім чужим поглядом, без сліду колишньої ніжності. Лише сталева рішучість сяяла в її очах, бажання завершити все просто зараз. – […]
Час порахувати, скільки ви нам винні за проживання в нашій квартирі, – заявив зять, дивлячись на тещу впритул
Антоніна Петрівна снідала на кухні у своєї доньки. Робила вона це з великим задоволенням. Нікуди не поспішала і з апетитом смакувала їжу. Прокинувшись сьогодні рівно о дев’ятій, коли вся сім’я доньки вже покинула квартиру, роз’їхалася – хто на роботу, хто на навчання, Антоніна Петрівна не поспішаючи піднялася. Вона вмилася і почистила зуби. Потім нанесла на […]
Я завжди про сім’ю мріяв. Бог це знає. Він вас у мене не забере
Наталя не могла повірити в те, що відбувається з нею. Її чоловік, рідний, єдиний, якого вона вважала своєю підтримкою і опорою, сьогодні сказав їй: “Я тебе не кохаю”. Потрясіння було настільки велике, що вона застигла в безглуздій позі й перебувала в ній увесь час, поки він бігав довкола, збираючи речі й гримлячи ключами. Так, ось […]
– Маріє! Куди ми прийшли? Маріє, ти все переплутала! Це зовсім не моя квартира, не моя невістка, не моя кухня і ванна! Боже, як соромно! Ходімо! Вибачте нас! Вибачте
Алла щойно вийшла з ванної, сіла на кухні, із задоволенням потягнулася, відчуваючи, як шовковий халатик приємно холодить тіло. А у ванній спекотно, пахне рожевою олією і висить у повітрі пара. Ось зараз би опинитися десь у селі, вибігти, в чому мати на світ привела, на задній двір, закричати і стрибнути в холодний ставок, гратися там, […]
– Це моя сім’я, Іро! Мої батьки! І ти, як моя дружина, повинна виявляти до них повагу! Повинна
– Мама дзвонила, – Сергій кинув фразу ніби мимохідь, не відриваючись від екрана телефону, де миготіли якісь спортивні новини. Він сидів у своєму улюбленому кріслі, тому самому, що Ірина вже двічі безуспішно намагалася вмовити його винести на смітник. – У неділю ввечері чекають нас на вечерю. Як зазвичай, о шостій. Ірина, яка стояла біля кухонного […]
Ганнусю, я прожив сімдесят років і зрозумів одну річ: гроші мають дістатися тому, хто їх заслуговує. А заслуговує їх не той, хто вимагає, а той, хто ніколи не просив
Анна стояла біля вікна своєї квартири, спостерігаючи за метушнею київського ранку. Шість років тому вона приїхала сюди з Житомира з єдиною валізою і залізною рішучістю побудувати кар’єру. Тоді вона й уявити не могла, що зустріне Дмитра – чарівного архітектора з пристойної сім’ї, який стане її чоловіком і квитком у зовсім інший світ. Світ, який так […]
– Ні про що більше не сперечаємося. Нехай я винна. Так і залишимо. Не заперечую. Розлучаємося тихо і без скандалів
– Що ти купив? Не бачиш, чи що? Просила, як людину, список дала, а ти… На зло, чи що? – Поліна з досадою викидала продукти з пакета на стіл. – Лише б покричати, – похмуро огризнувся Олексій, знімаючи черевики в передпокої, – усе за списком, як в аптеці. – Так? Це що, сир? Я такий […]
Стільки років приїжджаєте з порожніми руками. Я готую, купую, прибираю, а ви їсте і забираєте залишки додому. Тобі здається, це нормально
– Твої друзі їдять і відпочивають за наш рахунок, – дорікнула Валентина чоловікові. – Самі навіть пачки печива не привезуть! – А що такого? – не зрозумів Юрій. – Ми ж майже сім’я! – От і обслуговуй свою сім’ю сам!***У суботу Валентина з чоловіком вибралися на дачу, до сезону підготуватися і шашликами побалуватися. Справ накопичилося […]