Автор Романович

Якщо ти вважаєш, що твоя мама права, то можеш хоч зараз іти до неї, я тебе не тримаю, – з певною ноткою образи в голосі сказав Любомир. Світлана дивилася на нього розгубленими очима, вона вперше бачила свого чоловіка таким. Він був наче сам не свій. – Але ж я просто сказала, що не вважаю доцільним вкладатися у будинок твоїх батьків. І моя мама так вважає. Любомире, сам подумай. Це великі гроші, вони нам ще пригодяться, а тут ми точно жити не будемо. Світлана глянула на свого чоловіка, підійшла ближче, в надії, що він її зрозуміє, адже саме так завжди і було. Та цього разу погляд Любомира був чужим і холодним

– Якщо ти вважаєш, що твоя мама права, то можеш хоч зараз іти до неї, я тебе не тримаю, – з певною ноткою образи в голосі сказав Любомир. Світлана дивилася на нього розгубленими очима, вона вперше бачила свого чоловіка таким…. Продовжити читання →

– Павлику, називай мене бабуся Ліда. Ходімо, покажу тобі двір, песика, город. – Ні! Мама казала, що ви зла людина

Третій рік Ліда жила сама після втрати чоловіка. Її оселя знаходилась у мальовничому селі, де вона вела своє спокійне життя. У неї був син Денис, але він залишився в місті після закінчення навчання. Денис навідувався до матері час від часу…. Продовжити читання →

– А в тебе, зятю, совість є? Я взагалі думала, що ти мені все зробиш безплатно! Адже в тебе своя фірма. – Цікава пропозиція! – А роботу хто оплачуватиме? – посміхнувся Захар

Дзвінок від матері пролунав посеред робочого дня: – Катюша, доню, ви не могли б із Захаром приїхати сьогодні ввечері до нас? – Мамо, Захар в області, у відрядженні, приїде до вихідних. А що сталося? – Запитала Катя. – Та нічого… Продовжити читання →

Вікторіє, з нашою мамою щось не так, я це відчуваю, – Тетяна не знаходила собі місця. – Не вигадуй. З чого ти це взяла? Я вчора з мамою говорила, і вона сказала, що з нею все добре, – здивувалася Вікторія. – Як ти не розумієш, в тому то і справа. Якщо мама каже “Все в мене добре”, це означає, що насправді все навпаки, – ділиться своїми думками Тетяна. Мама дівчат, Марія, вже 8 років на заробітках в Італії. Поїхала вона за кордон заради своїх доньок, бо хотіла їм допомогти

– Вікторіє, з нашою мамою щось не так, я це відчуваю, – Тетяна не знаходила собі місця. – Не вигадуй. З чого ти це взяла? Я вчора з мамою говорила, і вона сказала, що з нею все добре, – здивувалася… Продовжити читання →

– Так, люба, вимітайся з нашої квартири, поки я тобі волосся не повидирала. Вставай, і на вихід! Геть! Щоб більше я тебе тут не бачила! Віталік мені самій потрібний, зрозуміло?

– Алло, Наталко, привіт! Виручиш колишнього чоловіка? – Привіт, Віталіку! Ти про що? Як я тебе повинна виручити? Гроші потрібні, чи що? – Ні, не гроші. А допомога. Потрібно, щоб ти зіграла мою дружину. Але не колишню, а справжню. Усього… Продовжити читання →

Дякую, тітко Анно, я все вам поверну. Ви навіть не уявляєте, як ви мене виручили. Галина, моя двоюрідна сестра, виходила з нашого будинку дуже задоволена, ховаючи гроші у сумочку. А я якраз повернулася з роботи і чесно сказати була не вельми рада бачити її у нас. На це є ряд причин. Галина пробігла попри мене як попри пусте місце, кинувши мені сухе – привіт. Навіть не поцікавилася як у мене справи, хоча б могла, адже ми з нею не бачилися вже кілька місяців. Я зайшла в хату, мама сиділа біля вікна, дивилася услід Галині

– Дякую, тітко Анно, я все вам поверну. Ви навіть не уявляєте, як ви мене виручили. Галина, моя двоюрідна сестра, виходила з нашого будинку дуже задоволена, ховаючи гроші у сумочку. А я якраз повернулася з роботи і чесно сказати була… Продовжити читання →

– Вибачте, але ні, іншим разом, мене Марина чекає, – Мирослав вкотре відмовився йти в кафе. – Дружина його кличе. А з друзями піти кудись посидіти? – друзі не розуміли, чому Мирослав так поспішає додому. Але одного разу Тарас потрапив в дім Мирослава, і зрозумів, чому все саме так відбувається

– Мирославе, ти коли будеш вдома? Вечеря вже готується, так що поспіши, – сказала дружина, але слухавка фонила, тому розмову Мирослава з Мариною почули і його друзі, які разом з ним йшли з роботи і вмовляли його хоч раз з… Продовжити читання →

– Коли тебе викликають до директора ти відпрошуєшся з роботи, і ввечері теж не йдеш, а лежиш і відпочиваєш, і на наступний день у тебе настрій хороший. – Так ти це робиш, щоб я відпочила?? — ошелешено вигукнула жінка.

Аліна втомлена йшла по тротуару до школи. Її знову викликали до директора: втретє за цю чверть. Довелося попросити напарницю підмінити її увечері на складі. Вони часто виручали одна одну, оскільки для обох упаковка товару в інтернет-магазині просто підробіток. Гроші платили… Продовжити читання →

– Нахабна все-таки дочка! Як можна так з матір’ю чинити? – Розгублено думала вона. – І за що мені все це? – журилася недолуга…

– Ти хочеш просто так взяти мої гладіолуси? – Галина різко обернулася, тримаючи у руці секатор. – Для школи? Я правильно зрозуміла? Марина навіть розгубилася. Спека стояла важка, піт лився струмком. Вона акуратно тягла садовий шланг, щоб той не передавив… Продовжити читання →

Так склалося, що у Стефанії було два шлюби, доля така, проте на старість жінка залишилася самотньою, останніх кілька років доживала в своїй хатині на краю села. Перший раз вона вийшла заміж за Івана, він був родом з сусіднього села, а до них на вихідні приїжджав, бо приятелював з кількома хлопцями, серед яких був і брат Стефанії. Сподобалася йому дівчина, от він і став приділяти їй знаки уваги, а згодом і заміж покликав. Та недовго їм разом судилося бути

Так склалося, що у Стефанії було два шлюби, доля така, проте на старість жінка залишилася самотньою, останніх кілька років доживала в своїй хатині на краю села. Перший раз вона вийшла заміж за Івана, він був родом з сусіднього села, а до… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑