24 Травня, 2026

Автор: Романович

– Сашко, ти не чужий, ти наш син – тихо сказала Аліса
Uncategorized

– Сашко, ти не чужий, ти наш син – тихо сказала Аліса

Сашко дивився на Люду і дуже їй заздрив. Люду забирали з дитячого будинку. Нові мама і тато вже оформляли документи і в неї тепер буде сім’я. Люда розповідала, як вона проводила час зі своїми новими батьками. Про зоопарк, де Сашко ніколи не був, про ляльковий театр і про варення – абрикосове з кісточками. Сашку було […]

Read More
– Мамо, повертайся, як же ми без тебе? Ми будемо мити посуд, допомагати, – просила Ліза
Uncategorized

– Мамо, повертайся, як же ми без тебе? Ми будемо мити посуд, допомагати, – просила Ліза

Катерина увійшла до квартири, кинула ключі на тумбочку, поставила поруч сумочку і почала розстібати пальто. Із глибини квартири долинув чи то шерех, чи то шепіт, причому чоловічий. Катерина завмерла і прислухалася. “Точно, шепіт. Дочка не одна”. Наступна думка облила гарячим душем: “А що вони там роблять?” І Катерина, не роздягаючись, підійшла до кімнати доньки, постукала […]

Read More
– Щось ви не кликали мене на свята, поки не дізналися, скільки я заробляю
Uncategorized

– Щось ви не кликали мене на свята, поки не дізналися, скільки я заробляю

– Анастасія Олександрівна, там ваш чоловік на лінії. Каже, що у вас мобільний вимкнений. “От дідько”, – подумала Настя, адже вона хотіла поставити телефон на зарядку, коли приїхала на роботу, але її одразу ж захопили у вир справ і вона банально забула зарядити телефон. Хто знає, скільки важливих дзвінків вона вже встигла пропустити. Вона подякувала […]

Read More
А й справді, мій не мій, яка різниця? Те, що не мій, це ще довести треба
Uncategorized

А й справді, мій не мій, яка різниця? Те, що не мій, це ще довести треба

– Ура! Тато приїхав! Тату, тату! Ти ж нас не кинеш? Татку, ти тільки не залишай нас тут! Бабця Надя сказала, якщо ти нас не забереш, то вона нас у дитячий будинок здасть! Вона старенька зовсім, їй нас не віддадуть, на тебе одна надія! Ми з Мишком тебе слухатися будемо, чесно-чесно! І їмо ми зовсім […]

Read More
– Дякую, Дарино. За онучку дякую. Андрію я не казав ще. Поїдемо
Uncategorized

– Дякую, Дарино. За онучку дякую. Андрію я не казав ще. Поїдемо

– Навіщо ти приїхала? – Мати тримала двері ногою, трохи прочинивши. – Як мені тепер людям в очі дивитися? Не дочка ти мені. Тільки-но перестали пліткувати, ми з батьком у магазин півроку зайти не могли. Навіщо ти приїхала? Душу з нас вийняти? Га? – Хто там, Галь? – Дочка твоя старша приїхала. – Даринка? Батько […]

Read More
Це моя квартира. Я тут господиня. Це вони в мене живуть, а не я в них
Uncategorized

Це моя квартира. Я тут господиня. Це вони в мене живуть, а не я в них

– Отже, так, Вікторе. – Дружина стояла на кухні, презирливо дивлячись на чоловіка. – У мене важлива розмова. Навіть не здумай мене перебивати. За весь час, поки були одружені, чоловік уже прекрасно зрозумів, чим загрожує подібний вступ. Грім і блискавки посиплються на його голову пачками. – Ну, давай, починай. – Він уже здогадувався, що хоче […]

Read More
Таких збігів не буває. Це доля
Uncategorized

Таких збігів не буває. Це доля

Незважаючи на неділю, Ліда прокинулася рано. Умилася і поставила на газ чайник. Поки він грівся, вона стояла біля вікна і дивилася на подвір’я, за звичкою виглядаючи машину чоловіка. “Досить уже, – відсмикнула себе. – Його машина давно в іншому дворі стоїть”. Настрій одразу зіпсувався. Ліда відвернулася від вікна і вимкнула конфорку, перервавши істеричний свист чайника. […]

Read More
І що я в ній знайшов? Може, права мама, не треба поки що поспішати з весіллям
Uncategorized

І що я в ній знайшов? Може, права мама, не треба поки що поспішати з весіллям

– Аліно, вставай. Час їхати, – Петро обережно доторкнувся до плеча жінки. – Куди? – здивовано подивилася вона на свого молодого чоловіка, протираючи очі. – До мами. – А-а-а… – Забула, чи що? – усміхнувся Петро. – Ми ж тільки вчора про це говорили. – Ну забула, з ким не буває. Просто не звикла в […]

Read More
-А ти про Катюшу думала, коли розлучалася? – парирувала мама. – Сама винна – проґавила такого чоловіка
Uncategorized

-А ти про Катюшу думала, коли розлучалася? – парирувала мама. – Сама винна – проґавила такого чоловіка

Запрошення на весілля. Від колишнього. Смішно – вирішила про себе Саша. Хоча смішно зовсім не було. На диво було боляче, хоча з чоловіком вона розлучилася сама. Не вживав, не ображав, не зраджував. Ці слова доводилося повторювати постійно. Ніхто Олександру не зрозумів, навіть мама: вона Дмитра любила і вважала ідеальним зятем. – Подобається – виходь за […]

Read More
Нехай бабуся твоя пенсію нам віддає! І нічого, що ми в її будинку живемо! Це не означає, що вона має харчуватися за наш рахунок! – зажадала свекруха
Uncategorized

Нехай бабуся твоя пенсію нам віддає! І нічого, що ми в її будинку живемо! Це не означає, що вона має харчуватися за наш рахунок! – зажадала свекруха

Перебираючи речі в шафі для білизни, Лариса здригнулася, коли двері в її кімнату відчинилися, і на порозі, немов кам’яна статуя, застигла розлючена свекруха. Галина Василівна в цю мить нагадувала справжню фурію. Навіть волосся жінки вибилося місцями з тугого пучка і стирчало в різні боки. – Тобі більше зайнятися нічим, як тільки в шафі копатися цілими […]

Read More