Романович

Я увійшла в квартиру пізно, втомлена до оніміння в ногах. Зняла туфлі біля порога — і відразу відчула: повітря якесь важке, ніби перед грозою. У вітальні стояв Дмитро. Не сидів, не ходив — саме стояв, по-військовому випрямившись, зі схрещеними на грудях руками. — Нам потрібно поговорити, — сказав він сухо. Я повільно поставила сумку на … Читати далі

Наталка поставила на стіл  тарілку зі смаженою картоплею, але відразу ж відсмикнула руку — сковорідка виявилася занадто гарячою. Пальці злегка почервоніли, але біль був терпимим. Тераси, газони й сади У повітрі стояв аромат кропу і смаженої цибулі, за вікном світило травневе сонце, долинали веселі дитячі голоси. Звичайний вечір у їхній двокімнатній квартирі на третьому поверсі. — Максим, … Читати далі

Мені 56 і я розлучаюсь зі своїм чоловіком. Знаю, що звучати це може по-дурному, але така вже моя доля… Заміж я вийшла дуже рано, мені ще й 17 не було. Тоді в нас так прийнято було: погуляв парубок з дівчиною, пузо їй зробив і заміж кличе, аби ганьби не набратися. От і у нас із … Читати далі

— Оля, не сміши мене. Квартира оформлена на мене, — голос Валентини Іванівни став крижаним. — Ти це прекрасно знаєш. Тому тільки я буду вирішувати, коли її продавати. — Мамо, але у нас маленький син. Максиму ще немає трьох років, він не ходить до садочка. Я не працюю. Ми збираємо гроші на своє житло, але … Читати далі

— Тату… — ледь чутно прошепотіла Ліза, з трудом повертаючи голову, немов навіть цей маленький жест давався їй з неймовірним зусиллям. Вона лежала в лікарняній палаті вже чотири довгих місяці. Хвороба, як тінь, невідступно повзла по її тілу, висмоктуючи з нього життя день за днем. Хвороба залишала лише тендітний силует дівчинки, яка колись стрибала по … Читати далі

За Анатолія я вийшла шість років тому. Він розлучений, має двох дітей від попереднього шлюбу. Їм постійно допомагає, пів зарплати віддає колишній. Мені подобається, що він дбає про рідних і я люблю його синів, та нам дуже важко фінансово. Так сталося, що сама я дітей досі не маю. Наразі лікуюся, адже хоча мені вже 37 – дуже … Читати далі

— Отже, Петенька, або ти забираєш це чудовисько з квартири, або я йду з цього будинку! — раптом заявила вона. Петро навіть остовпів: — Так куди ж я його заберу? Він же не річ, Аня, — почав він миролюбно… …Одну жінку страшенно дратував її чоловік. Вони прожили разом п’ятнадцять років. І все було не так, … Читати далі

— Донечко, у нас заблокували картки! — мама схлипувала в трубку так, ніби у них вкрали останнє. Дитяче харчування Я стояла біля  плити, помішувала  кашу для бабусі і відчувала, як всередині щось наче починає скручуватися. Не від жалю — від втоми. — Мамо, як заблокували? Ви щось купували не там, де треба? — Та ні! Просто ліміт закінчився, … Читати далі

— Ти вкрала гроші, — сказав Віктор, не дивлячись мені в очі. — Тільки ти знала, де  конверт. Більше нікому. SIM картка Я повільно поклала  телефон на  стіл. Пауза. Вдих. — Вітя, я не брала. — Не називай мене так. Сто п’ятдесят тисяч просто так не випаровуються. У п’ятницю гроші були, в понеділок — ні. За вихідні у мене … Читати далі

Спершу все було чудово. Як тільки невістку виписали з пологового, була тиша та спокій. Усе йшло у звичному режимі, доки та не почала бідкатися, як важко їй поєднувати побут та догляд за дитиною. Жалілася, що страшенно втомлюється і нічого не встигає. Відтоді мій син одними напівфабрикатами й харчується. Навіть розігріти готове невістка Петрові не може. … Читати далі