Романович

Влад вимкнув  воду в душі. Витер обличчя рушником, прислухався до звуків зі спальні. Маша ще спала. Краплі стікали по його плечах, залишаючи вологий слід на щойно вимитій підлозі. Глянувши мигцем у  дзеркало, Влад залишився задоволений своїм відображенням. У тридцять сім він непогано виглядав. Регулярні походи в спортзал і  здоровий спосіб життя давали свої результати. Жінки звертали на нього увагу, і … Читати далі

Додому Олі не хотілося. Робочий день тридцять першого грудня був коротким, всі її колеги-жінки втекли до своїх дітей, чоловіків і напівготових салатів. Радісні, сяючі, схвильовані, з величезними пакетами мандаринів і пляшкою ігристого – подарунок кожній від Миколи Ілліча. А Олю ніхто вдома не чекав. І готувати олів’є їй було ні для кого. Вона поглянула на … Читати далі

Познайомившись з Аллою Ігорівною, Софія відразу зрозуміла, що порозумітися з майбутньою свекрухою у неї точно не вийде. Шістдесятирічна жінка була неприємною і з поганим характером. Її грубі коментарі та постійні єхидні висловлювання нікому не подобалися. Навіть добра і спокійна Софійка так і не зуміла впоратися з собою і прийняти матір майбутнього чоловіка. Проте Микола і … Читати далі

Я працюю в Португалії вже добрих 10 років. Поїхала сюди на заробітки, бо зрозуміла, що в Україні мізерна зарплата. Тоді долар шалено підскочив, продукти та одяг подорожчали, а зарплату ніяк не підіймали. На щастя, мені пощастило одразу знайти гарну роботу – доглядала літню сеньйору. Добре, що та жіночка трішки знала англійську та російську, могла пояснити, … Читати далі

“Аліна, яка на похороні ридала найголосніше, відсуває тарілку і каже діловим тоном: — Ну що, раз уже всі зібралися, треба вирішити питання з татовою квартирою. Мені, як розумієте, належить половина за законом. Треба її продати і поділити гроші Ох, хто доглядав за літнім, хворим батьком або свекром, той зрозуміє мене без зайвих слів. Останні десять … Читати далі

– Тітка Ганна, мабуть, розраховує на мішок картоплі! Дядечко був людиною щедрою, може, пощастить! – Насміхалися родичі в кабінеті нотаріуса. А невдовзі плакали… Ганна поправила на голові стареньку хустку і стиснула в руках потерту сумку, з якої пахло яблуками та валеріаною. Величезна будівля зі скла та бетону, в якій розташовувалась нотаріальна контора, тиснула на неї, … Читати далі

-Мамо, мамо, – прибігла до Варвари дочка Дуняшка і заторохтіла прямо з порога, – До Настасі Устинової свати приїхали.  – Ну, так що ж, доню, час їй вже, не весь же вік в дівках сидіти.  – Так, мамо, їй уже двадцять вісім, вона стара, а нареченому дев’ятнадцять, я його бачила, гарненький такий, кучерявий. – Де … Читати далі

“Напевно, вона б тоді ще довго сперечалася щодо одруження сина, відмовляла його, намагалася переконати, якби не сталося такої біди. Синочок Галини, радість її та щастя, молодий, гарний і здоровий, раптово занедужав і швидко пішов з життя. На сорок днів невістка відкликала Галину вбік: – Тітко Галю, я чекаю дитину Галина подивилася на фотографію і тяжко … Читати далі

Галина поверпнулася з магазину додому, і почала розбирати продукти з пакетів. Раптом жінка почула, що в кімнаті сина та невістки дивний шум, і вирішила перевірити. – Валю, а ти куди зібралася? – здивувалася Галина, коли побачила, що невістка збирає речі у валізи. – Їду я від вас! – крізь сльози сказала Валентина. – Як їдеш? … Читати далі

— Василю, треба щось вирішувати з твоєю матір’ю. На дворі вже кінець вересня, зиму вона там, у селі, сама не переживе. Дров у неї немає, як вона свою величезну хату опалюватиме? А їй уже ж сімдесят п’ять. — І що ти пропонуєш? — Василь спокійно сьорбнув гарячого. — Василю, ти що, жартуєш? Я тобі з … Читати далі