Романович 
“— Я вирішила, що гроші мого сина мають витрачатися на мій розсуд… Світлана стояла біля розчиненої шафи та розкладала дитячі речі по стопках. Жовтневі дощі за вікном не могли зіпсувати настрій — за три дні вся родина летіла до Туреччини. Перша спільна відпустка за кордоном, про яку Світлана мріяла вже два роки. Молодший син Артем, … Читати далі
– Збирай манатки і йди! Я знайшов іншу! Геннадій шпурнув ключі на комод так, що забряжчала їхня весільна фотографія. П’ятнадцять років тому вона думала, що виходить заміж за принца. Зараз дивилася на червоне обличчя чоловіка і чула відлуння вчорашньої розмови телефоном: – Та що з неї взяти, Валю, суцільні нерви. Натомість квартира хороша – переїдемо, … Читати далі
— Можете нічого не купувати. Грошима віддати, – заявила свекруха.— Як грошима? Зачекай. За що віддати? – сторопів чоловік. Надія вийшла з кімнати і тихо прикрила за собою двері. Вона вирішила залишити чоловікові самому розрулювати цю ситуацію. Це ж його мати. Ось нехай і домовляються там самі. Почалося все одразу після того, як Надя та Іван одружилися. … Читати далі
З невісткою посварилася. Просто в пух і прах. За всі 7 років, що Ніна заміжня за моїм сином, це вперше. Але й так сказати, надто довго я мовчала. А я теж маю право висловитися. Через що посварилися? Адже живемо окремо, до молодих я ніколи в життя не лізла, двоє онуків у мене. Старшому онуку 6 … Читати далі
Ольга стояла над обробною дошкою та нарізала овочі для салату. Свекруха Лідія стояла над душею. – Ольго, ти не так ріжеш! Треба тонше! Я Ігореві завжди тонко різала. Він звик. Жінка мовчки взяла інший ніж. Різала тонше. Десять років так. Слухала поради, кивала, переробляла. Лідія Сергіївна завжди знала краще. Як готувати, як прибирати, як дітей … Читати далі
— Дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У нас її всі бояться. Жодного разу не бачила, щоб вона комусь посміхнулася. Навіть із клієнтами завжди суворо розмовляє. Премії може позбавити за найменшу провину, проспиш або після вечірок … Читати далі
Алла машинально поставила на стіл ще одну тарілку.— Когось ще чекаєш? – помітив чоловік Олег.— Ой, зайва! – Схаменулася господиня. І щойно встигла прибрати блюдце, одразу почула дзвінок.— Ну, точно хтось прийшов, може сусідка… Алла, не знімаючи фартуха, відчинила двері й ахнула. – Шуро! Та як же це?! Ти хоч би подзвонила, ми б зустріли.Легкий … Читати далі
— Мій чоловік потрапив до лікарні з незначним захворюванням, – пояснює Василина. – Я в цей час була на дачі в мами, готувалися до ювілею батька. Свекруха швиденько в лікарню метнулася і взяла ключі. — А ти документи в одній папці чи що зберігаєш? Усі, які є?— Ні, що ти! Усе по різних папках, мої, … Читати далі
— Вихідні минули, а ми навіть не присіли, – Тамара витерла піт із чола і подивилася на чоловіка, Юру. — Ну начебто все зробили. Зараз я садові інструменти приберу в сарай і поїдемо додому. Поки чоловік наводив лад, почалися сутінки. Поки завантажили речі в машину, сонце зайшло. — Усе. Зате чисто й акуратно, – чоловік … Читати далі
— У тебе взагалі є хоч якась гордість, – почула я від коханки мого чоловіка, – Усе, пішов мужик від тебе, кинув, не хоче жити з тобою і чути про тебе, перестань йому надзвонювати. Коханка, розлучниця – саме такі слова їй підходять. Чоловік пішов від мене 2 тижні тому. Він ще залишається моїм законним чоловіком, … Читати далі