Автор Романович
— А ти де зараз? І чому я не бачу в квартирі твоїх речей? — чоловік подзвонив Даші, повернувшись додому. — А більше ти нічого не хочеш дізнатися? — різко відповіла Даша. — Хоча ні, вже не треба. Мені і… Продовжити читання →
Все починалося так незвичайно, трішки зворушливо і навіть романтично, як у кіно. Уляна працювала в дитячій поліклініці, що знаходилася в центрі міста, і доїжджала на роботу зі спального району, де мешкала сама. У свої тридцять два вона була ще незаміжньою,… Продовжити читання →
— Оленько, звільни мені стіл, будь ласка. А то мені поставити страви нікуди. Віра Миколаївна рішуче переставила блюдо з індичкою, уже готовою до подачі, на стілець поруч зі столом, і почала викладати з сумки пластикові контейнери з їжею. — Віро… Продовжити читання →
«Все! Більше я в цьому житті нікому нічого не винна. Чоловіка – немає, дочку – віддала заміж. Мені сорок п’ять, настав час влаштовувати своє особисте життя, – Яна підійшла до дзеркала, критично оглянула себе. – На обличчя, начебто, симпатична. Тим… Продовжити читання →
– Коля, ти просто зобов’язаний її гарненько провчити, – холодно наставляла сина Ганна Сергіївна телефоном, гордо сидячи на задньому сидінні дорогого автомобіля. Вона невдоволено вислухала відповідь сина. – Послухай, я ж не можу сама постійно займатися вихованням твоєї Варвари! –… Продовжити читання →
– Ірочко, як же так? Виходить, ти гроші взяла та ще й квартиру вимагаєш? – Не добре це, дівчинко, – зітхнув дядько Петя. – Бабуся ж справедливо все розділила. Батько Ірини та Поліни – високий сивий чоловік – повільно підвівся… Продовжити читання →
-Ну… і коли ти мені збиралася все розповісти? – син із ненавистю в очах дивився на Наталю. – Гліб, синку, ти що? Що сталося? -Я все знаю… мамо. -Ну розкажи мені, я теж хочу знати, – спробувала перевести на жарт… Продовжити читання →
– Ми так не домовлялися. Ти їхала в Італію з обіцянкою, що забезпечиш нас з братом житлом. А тепер що? Ти можеш ось так просто взяти і предумати, мамо, – дочка просто не могла повірити в те, що чула. Віра… Продовжити читання →
– Федь, подивися, яку сукню я купила! Подобається? Федір підвів очі й усміхнувся. – Ану, покрутись! Дуже гарна. Тобі шалено пасує! – ніжно промовив чоловік. – І мені сподобалося … Я весь магазин облазила, думала, піду без покупок! І в… Продовжити читання →
– Мама! Мамочка приїхала! Карина бігла до воріт, навіть загубивши дорогою старенькі капці. А потім повисала на мамі, вдихаючи такий рідний та такий улюблений запах. Краєм ока Карина завжди бачила, як незадоволена її бабуся. І не розуміла, чому. Адже мама… Продовжити читання →