Автор Романович
На мій 45-річний ювілей доля підготувала мені такий “сюрприз”, що я вже була впевнена, що на цьому моє життя і закінчилося. Чоловік, з яким я прожила 25 років у шлюбі, заявив мені, що йде від мене. Найболючіше було те, що… Продовжити читання →
Про жадібність сім’ї Єгорових знали і за межами села, в якому вони жили. Подейкували, що Вася одружився з Поліною тільки через те, що за нею посаг гарний був: ковдра, перина, подушки, п’ять комплектів постільної білизни, набір каструль і, найголовніше, два… Продовжити читання →
Свекруха мене не просто не приймала, вона мене переінакшувала всі ці роки шлюбу, бо я не достойна на її Василька скаржитися. – Хочеш мати чоловіка, то мовчки, – казала вона мені, – ти на себе подивися в дзеркало, а потім… Продовжити читання →
– Забрати тебе з роботи? А що сталося? Чи автобуси ходити перестали? – Невдоволено сказав Олег, відповідаючи на дзвінок своєї нареченої. – Ніжку підвернула? І що, не зламала ж, вічно ти драматизуєш! До мене друзі прийшли, по-твоєму, я маю їх… Продовжити читання →
– Що робитимемо, Борю? Це ж треба, наречену в селі наш синок знайшов! – Алла притиснула долоню до щоки, й захиталася з боку на бік. – І що з того? У селі люди не мешкають? Шевченко теж із села, між… Продовжити читання →
– Сам подумай, літня кухня – чудовий варіант для твоєї мами. Ну ж не буде вона з нами жити? – сказала невістка моєму сину. А він мовчав, наче води в рот набрав, хоч би слово яке в мій захист сказав…. Продовжити читання →
Мені п’ятдесят п’ять, я вже кілька років мешкаю один. Розлучився із дружиною, у мене є доросла дочка. Тепер їй вже майже двадцять років, а коли ми з її мамою розлучилися, було тринадцять. З донькою налагодити спілкування після розлучення нам вдалося…. Продовжити читання →
Ми познайомилися з Юлею лише пів року тому. Майже одразу закохалися один в одного і почали зустрічатися. Якоїсь миті я запропонував їй пожити разом, але вона відмовила. І пояснила, що співмешкати не збирається. І якщо буде жити, то лише зі… Продовжити читання →
До того, як я стала заробітчанкою, я мала гарну роботу, працювала в місцевій поліклініці лікаркою. З чоловіком і двома синами ми жили в невеликій двокімнатній квартирі, яку колись подарували нам батьки чоловіка. Самі свекри були людьми не бідними, мали невеличкий… Продовжити читання →
Відколи Людмила пішла від Дениса й розлучилася з ним, так і не признавшись, що носить під серцем його дитину, минуло дванадцять років. Людмила так і не вийшла заміж удруге, хоч залицяльників ніколи не бракувало, але один одружений, другий втретє розлучений,… Продовжити читання →