Романович 
– Моя мама житиме з нами, – просто з порога, не встигнувши навіть зняти куртку, сказав Кирило. – Це питання, чи ствердження? – Іра запитливо подивилася на чоловіка. Будь-який з варіантів її не влаштовував! Жити зі свекрухою під одним дахом вона ніби не прагнула. – А що, є різниця? – Звісно, є. Якщо ти мене … Читати далі
Не поспішай з висновками, мало що сказала Марія. На вихідних я сама поїду і з усім розберуся, – скомандувала Лариса у своїй розмові з молодшою сестрою Вірою. Дві старші сестри неабияк захвилювалися, коли почули, що їхній молодший брат Петро вирішив в батьківську хату жінку привести. Про це їм завбачливо повідомила сусідка Марія, яка була з … Читати далі
– Ти хочеш просто так взяти мої гладіолуси? – Галина різко обернулася, тримаючи у руці секатор. – Для школи? Я правильно зрозуміла? Марина навіть розгубилася. Спека стояла важка, піт лився струмком. Вона акуратно тягла садовий шланг, щоб той не передавив стебла. На Марині були запрані шорти та футболка, вкрита плямами. Останні півтори години донька поливала … Читати далі
Олеся ненавиділа всіх. А особливо свою матір. Вона точно знала, що коли виросте і вийде звідси, то обов’язково її знайде. Ні, вона не збиралася кидатися їй на шию і кричати: — Привіт, мамусю!! Вона збиралася трохи поспостерігати, а потім помститися їй. За всі роки, які вона провела в дитячому будинку, за те, що поки Олеся … Читати далі
— Мамо, тобі немає чим платити за квартиру! — Знаю, донечко, але розумієш, вчора Раєчка дзвонила і… — Знову?!! — розлютилася Юля. — Знову, — підтвердила мати і сумно зітхнула. — Ото Бог дав родичів! Чому вони такі непутящі, та й нещасні?! — Не дарма люди кажуть, що з кожним в житті всяке може трапитися. … Читати далі
“-Ти мені більше не дочка. Хто він і звідки невідомо. Мені соромно за тебе. Переселяйся в бабину хату і живи, як доросла. Відчуй відповідальність за свої вчинки – Оля, чула? До нас людей у відрядження на допомогу нашим привезли. Давай ввечері в клуб сходимо? – задоволена Машка розвалилася в кріслі. -Маша, ти чого? А Владика … Читати далі
— Хто ви?! Юлія застигла в дверях власної квартири, не вірячи своїм очам. Перед нею стояла незнайома жінка років тридцяти з невеликим хвостиком, а за її спиною маячили двоє дітей — хлопчик і дівчинка, які з цікавістю розглядали несподівану гостю. У передпокої валялися чужі капці, на вішалці висіли незнайомі куртки, а з кухні доносився запах … Читати далі
– Ти коли збираєшся з’їжджати, Мариночко? Мама стояла в дверях кухні, спершись на одвірок. У її руках – чашка з чаєм, а в голосі – байдужість, змішана з чимось майже зневажливим. – У сенсі… з’їжджати? – Марина повільно відвернулася від ноутбука, який грів їй коліна. – Мамо, я ж тут живу. Я… працюю. – Працюєш? – перепитала … Читати далі
“-Ну яка я тобі бабка? Мені тільки п’ятдесят з хвостиком. Я, що така стара? – бурчала вона, ставлячи на стіл тарілку з супом і кошик з хлібом -Бабка, став на стіл щось. Аж зводить так їсти хочу, – з порога заявив Михайло, чіпляючи на гачок запилену кепку. Тетяна невдоволено сказала: -Ну яка я тобі бабка? … Читати далі
— Алло, Галина Петрівна? — незнайомий жіночий голос у слухавці. — Ні, це… — Жанна витерла мокрі руки рушником. — Ой, вибачте. Це щодо дачі. Ми нові господарі. Коли ви звільните ділянку? Губка вислизнула з пальців, плюхнулася в раковину. Жанна завмерла. Чашка вислизнула з вологих пальців, розлетілася по кахлю дзвінкими осколками. — Які господарі? — … Читати далі