Михайло привів знайомити свою Олю з батьками. Батько, Павло Іванович, все мовчав осторонь. І не скажеш по ньому, чи сподобалася невістка, чи ні. Відразу видно, що не він господарює тут. А ось мама, майбутня свекруха Олі, так і намагалась ще запитань десять поставити. Прискіпливо Ганна Вікторівна до вибору сина поставилася. Щось їй одразу підказало, що […]
Миколо, залишилося всього 10 днів, треба щось придумати, – кажу я своєму чоловікові, глянувши на календар. – Не зрозумів, ти про що? – Микола здивовано глянув на мене. – Ну як про що? У твого батька через 10 днів ювілей, 60 років, і треба подумати, що йому подарувати, – кажу. – А, ти про це? Нічого не треба, не переймайся, – відповів Микола. – Ну все, я побіг на роботу, а то вже і так спізнююся. Він пішов, а я задумалася. В цій родині я всього лиш трохи більше року, але вже вважаю себе її частиною, і ювілей свекра проігнорувати я аж ніяк не могла
– Миколо, залишилося всього 10 днів, треба щось придумати, – кажу я своєму чоловікові, глянувши на календар. – Не зрозумів, ти про що? – Микола здивовано глянув на мене. – Ну як про що? У твого батька через 10 днів ювілей, 60 років, і треба подумати, що йому подарувати, – кажу. – А, ти про […]
Донечко, я не знаю як буде правильно, ти – доросла і тобі вирішувати, але він – твій батько, і йому зараз дуже потрібна твоя допомога, – радить мені мама по телефону. Я поставила слухавку і сказала, що мені треба подумати, а думати і справді було над чим. Прийняти таке рішення непросто, як і непросто пробачити. Я зараз живу одна, бо мама ще 6 років тому поїхала у Францію на заробітки. А зараз через багато років повернувся батько і хоче, щоб ми прийняли його назад
– Донечко, я не знаю як буде правильно, ти – доросла і тобі вирішувати, але він – твій батько, і йому зараз дуже потрібна твоя допомога, – радить мені мама по телефону. Я поставила слухавку і сказала, що мені треба подумати, а думати і справді було над чим. Прийняти таке рішення непросто, як і непросто […]
– Ви впевнені? – Нотаріус знову уважно вивчив папери. – Дарча – це серйозний крок. Повернути майно назад буде дуже складно
– Ви впевнені? – Нотаріус знову уважно вивчив папери. – Дарча – це серйозний крок. Повернути майно назад буде дуже складно. Травневе ранкове сонце заливало світлом нотаріальну контору. У кутку мірно гудів кондиціонер, у повітрі чутно запах свіжозвареної кави з приймальні. Звичайний день, коли ухвалюються доленосні рішення. – Мама знає, як вчинити, – Яна акуратно […]
Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу залишити на свята дім, а якщо до нас хтось прийти захоче, свято ж, – розгублено кажу. – Хто? Сестра твоя, тітка Галина, яка приведе з собою всіх дітей і всіх онуків, щоб вдома на застілля не витрачатися! Не сміши, мамо, заради твоїх родичів точно залишатися не варто. А якщо ми в гості поїдемо, то ти неабияк зекономиш, ти ж знаєш, скільки зараз треба грошей, щоб стіл накрити, – стала повчати мене Юля. – Не знаю, доню, якось мені це незвично. За свої 56 років я ще жодного разу на свята не їхала з дому нікуди
– Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу залишити на свята дім, а якщо до нас хтось прийти захоче, свято ж, – розгублено кажу. – Хто? Сестра твоя, тітка Галина, яка приведе з […]
Прибувши на місце, Ольга з подивом для себе відзначила, що ресторан знаходиться недалеко від будинку її свекрухи. Вона б навіть до неї в гості забігла б, але свекруха на два тижні поїхала в санаторій. Поки ще всі виходили з буса, Ольга раптом помітила, що машина її чоловіка під’їхала під під’їзд свекрухи. “Напевно, чоловік приїхав вазони полити. Це навіть краще, я зараз йому скажу, що я тут, то може через годинку додому разом поїдемо”, – подумала Ольга. Жінка почала швидко наближатися до машини, але раптом зупинилася, бо побачила, що Андрій з машини вийшов не один, а в супроводі молодої білявки
– Ольго, підтримай колектив хоч сьогодні. Марта Ярославівна нас усіх запрошує до себе. Ну чого ти? – стали наполягати на Ольгу її співробітниці. – Не можу я, дівчата. Давайте так, я гроші здам, щоб не підводити колектив, але не піду, – запропонувала Ольга. – Ми тебе відпустимо, якщо ти і справді назвеш поважну причину, чому […]
– Ну, тримайтеся там, – сказала одна з тіток. – Ми б допомогли, але ви самі розумієте, час зараз непростий…
– Наташ, ну ти ж не відмовиш, правда? – голос тітки звучав лагідно, ніби це вона надавала послугу, а не просила допомоги. Наталя завмерла біля вікна, заплющивши очі. Ця розмова була їй надто добре знайома. Наразі доведеться переглядати свої плани, щоб допомогти сім’ї. – Що трапилося? – спитала вона, знаючи відповідь. – Племінниці твоїй англійська […]
– Я з ним готова йти хоч на край світу
Марина спостерігала за сином, який приміряв новий костюм. Високий, ставний, чорнявий – завтра її хлопчик одружиться, і в це важко повірити. Ілля уважно вивчав своє відображення в дзеркалі. Він покрутився, задоволено кивнув, зазначив, що костюм сидить ідеально. – Модне вбрання. – Хлопець обернувся до матері. – І колір гарний, і виглядає дорого.“Він і коштує дорого”, […]
Катерино, ну не можна так, навіть на вихідні в місто не виходити. Ти ж уже майже три роки в Італії, а ніде толком не була і нічого не бачила. Катерина важко зітхнула, їм добре говорити, вони тут вже по 20 років сидять і непогано вже заробили, квартирами не лише себе, але й дітей усіх забезпечили. А їй діватися нікуди, вони ж залишилася без даху над головою після того, як чоловіка не стало, а його сестра просто вигнала її з їхньої хати, тому їй треба якомога швидше на житло заробити
– Катерино, ну не можна так, навіть на вихідні в місто не виходити. Ти ж уже майже три роки в Італії, а ніде толком не була і нічого не бачила. Поїхали завтра у Ватикан на мессу, а потім по Риму погуляємо. Погода гарна, уже справжня весна. Виходь вже з того будинку, – подруга, така ж […]
Продати дачу? – Павло Степанович присів і почухав потилицю. – Діти, це улюблене місце вашої мами, це пам’ять про неї, – літньому чоловіку важко вдавалося підбирати слова, бо пропозиція синів застала його зненацька. – Батьку, ми добре розуміємо твої почуття, але мами вже немає, а ми є, і отримані з продажу дачі гроші нас виручать, – старший син благально подивився на батька. Павло Степанович сказав, що йому треба подумати. Після довгих роздумів батько таки погодився продати дачу, адже він сам уже не мав сил там працювати, а сини з невістками не хотіли туди їздити. Але замість того, щоб подякувати батькові, історія з продажем дачі лише пересварила братів
– Дачу треба продавати, це не обговорюється, – каже Іван, який був старшим сином в сім’ї. – Та я не проти, але як переконати в цьому батька? – каже молодший брат Олексій. – А що тут переконувати? Відколи мами не стало, тато на дачу їздити перестав, вона вже два роки стоїть і бур’янами заростає, хіба […]