Романович

– Мамо, ти серйозно? Як, взагалі, ти могла про таке подумати? Як я можу вийти заміж за чоловіка Лілі? – я не вірила своїм вухам. – Саме так, доню. Це найкращий вихід для всіх нас, – тихо сказала мама, і я не відчула жодного сумніву в її голосі. Ми сиділи на кухні, напружені й виснажені. … Читати далі

Спустився вечір, і миттю потемніло, як це буває восени. Тремтять гілки від вітру, світяться вікна сільських будинків, іноді згасаючи, або спалахуючи знову. У такий час вулиця стає безлюдною, хіба що в центрі молодь під баян та гітару веселиться. – Засиділася я в тебе, Людо, – Галя поглядає у вікно, – вже стемніло, піду, як там … Читати далі

Не те щоб Іра не любила вітчима, просто не прийняла. Ну, який він їй тато? Не було ніколи в Іри тата і цей “дядько Федя з’їв ведмедя” теж не тато. Однак заради мами вона з перших днів знайомства намагалася тримати свою незадоволеність при собі. Не маленька, вже одинадцятий рік, розуміє, що мамі хочеться сім’ю, хочеться, … Читати далі

– Що, знову? – мати зустріла Аліну запитанням, стривожено вдивляючись у заплакане обличчя дочки. Аліна, схлипнувши, опустила очі:– Знову… Інна Львівна важко зітхнула, відчинила ширше двері, впустивши доньку у квартиру. Аліна повільно пройшла, несучи в руці свою легку спортивну сумку. Вона стала частим гостем у будинку Інни Львівни. – І як довго ти це терпітимеш? … Читати далі

– Слухай, Ганно, тут така справа, – нервово почав чоловік, старанно відводячи очі убік. – У мене новини погані. Ти тільки не хвилюйся, гаразд? Ну… загалом, Пашка в аварію потрапив. Ганна, яка не чекала від цієї розмови нічого серйозного, страшенно зблідла, і зробила пару кроків назад, намацуючи спинку стільця. Її наречений потрапив у аварію? Та … Читати далі

– Валентино, вибач, але я сьогодні на вечерю не прийду, справ багато, – Іван намагався бути стриманим, і заздалегідь попередив дружину про те, що він прийде додому пізно, тому нехай вона його не чекає. – Але ж Іване… – Знаю, люба, але вибач, справи. Сказати, що Валентина була засмучена, це нічого не сказати. Адже сьогодні … Читати далі

На черговій станції в приміську електричку увійшла колоритна пара: невисока, худенька жінка похилого віку з двома значними сумками та високий, добряче пом’ятий чоловік з характерним амбре. Вибравши місця в середині майже порожнього вагона, вони сіли поряд. Ну як поряд? “Дитина” розвалився біля вікна, широко розставивши ноги, а жінка присіла на край сидіння поруч із ним. … Читати далі

Сашко вийшов на балкон за своїми інструментами і на автоматі глянув у вікно. І якраз у цей момент до їхнього будинку під’їхала машина брата. І тут же з неї вийшла Катерина, дружина Сашка. Олександр насупився, спостерігаючи, як його брат дістає пакети з продуктами із заднього сидіння, а потім із ними йде до під’їзду. За кілька … Читати далі

Поки Катя розплачувалася за покупки, Сергій стояв осторонь. А коли Катя почала складати їх у пакети, він взагалі вийшов на вулицю Катя вийшла з магазину та підійшла до Сергія, який у цей час перемитнався з ноги на ногу неподалік входу. – Сергію, візьми пакети, – попросила Катя, простягаючи чоловікові два великі пакети з продуктами. Сергій … Читати далі

Дзвінок у двері. Відкриваю. За дверима красуня – молода років тридцять з невеликим хвостиком… Тоненька фігурка, яку облягає червона сукня-міні та відкриває засмаглі красиві ноги, в глибокому декольте пишна грудь. Макіяж та усі інші деталі. Усміхаюся красуні: – Вам кого? – Мені вас, – суворо відповідає, – мене Любов’ю звуть. – Любов – це чудово. … Читати далі