– Тетяно, я тут прийшов. Будинок ніби разом будували, спільний він, наш, а живеш ти в ньому одна, як королева, а ми в кімнатці тулимося. – Що, на квартиру попроситися хочете? Так не гарно буде, якщо ми всі втрьох тут житимемо
Федю, Федю? А що у тебе на роботі? Все гаразд? – Нормально. Як завжди. – Федю, Федю, а підемо вечеряти! Я пельмені наліпила, як ти любиш. Ходімо, га? – Не голодний я. – Федю, Федю, ну як же так, га? Я тебе на вечерю чекала, без тебе не сідала. – Слухай, Тетянка, ну що ти? Ось як причепишся, їй богу! … Читати далі