– Кохання чи звичка? Не знаю. Але якщо повернеться, можу здригнутися. Збігаю, так. Але на мене там чекають нові враження, знайомства
– Нудить уже від тебе. Від твоєї турботи, постійного сюсюкання, вічно усміхненого обличчя. Костенька, супчик, Костенька, капці, Костенька, ти втомився, – іронізував чоловік, збираючи речі. – Просто огидно! Я оповитий твоєю турботою як липкою павутиною. Діти дорослі, ніхто нікому не винен. – У тебе хтось з’явився? – А навіть якщо це й так, то що? … Читати далі