Романович

– Ти не збираєшся брати прізвище чоловіка? – Ні, я вирішила залишити своє. Ми з Максимом все обговорили, він не проти. – Не проти? – Значить, ти вважаєш наше прізвище недостатньо хорошим? Дід Максима був шановною людиною, лікарем! А ти соромишся носити його прізвище? – Репетувала свекруха Ганна розкладала на столі зразки запрошень на своє … Читати далі

“– Ану розкажи, люба невістко, які в тебе є секрети від чоловіка?… Коли Федір прийшов додому, у квартирі було тихо. Його дружина, Світлана, ще з ранку попередила, що сьогодні затримається на роботі – керівництво вирішило провести позачергову ревізію. Він зайшов на кухню, заглянув у холодильник – вечері не було. Федір зітхнув, увімкнув чайник, зробив собі … Читати далі

Вони пішли без  банок, – горді, ображені. Сподіваюся, що хоч щось зрозуміли! А поки що – в крамницю, – там все є! – Немає у мене часу тобі допомагати! – Вигукнув син. – І взагалі! Ти ж сама все це робила! Тобі подобається вовтузитися з огірками-помідорами, ну от і вовтузься собі на здоров’я. – А ми … Читати далі

 “– Чому у всіх, як у людей? А в мене? Чоловіка немає, у дочки теж. Хоч би так і лишилося. Так ні – вона поїхала в місто, на вокзал, привезе мені на шию нового зятя, який щойно з місць не дуже віддалених У сусідній кімнаті брязнуло щось тендітне. Впустивши каструлю, Алевтина рвонула туди. Внучок стояв … Читати далі

Любий, у нас був шлюбний договір. Ти його підписав. Пам’ятаєш? — Це було п’ятнадцять років тому! Я навіть не читав його до ладу, просто довіряв тобі! — Даремно. Ніколи не підписуй документи, не читаючи. Ірина сиділа у своєму домашньому кабінеті, коли почула, як відчинилися вхідні двері. Сергій повернувся раніше, ніж зазвичай. Вона глянула на годинник … Читати далі

– Ти, тату, більше до нас не приходь! А то коли ти йдеш, мама завжди  плакати починає. І плаче аж до ранку. – Я засну, прокинуся, знову засну і знову прокинуся, а вона все плаче та плаче. Я її питаю: «Мамо, чому ти плачеш? Через тата?..» – А вона каже, що не плаче, а просто носом шморгає, … Читати далі

“– Маринко, скажи дітям, хто я такий! Батька шанувати треба! Ти домовленість пам’ятаєш? Марина з жахом дивилася на Василя і не знала, як пояснити синам, що їхній батько, не герой, який будував місто для бідних у далекій країні, а лише старий гультяй, що колись кинув їх на волю долі Коли у Люди підійшов термін і … Читати далі

– Насте, це що таке? – Вигукнув чоловік, показуючи їй документи. – А це мій сюрприз тобі, Владе! Ти ж любиш сюрпризи, ось і радуйся! Настя сиділа за кухонним столом і прикидала, як розподілити аванс, що надійшов на карту. Перед нею лежав аркуш у клітинку, на якому було записано найнеобхідніші витрати. Десять тисяч – це … Читати далі

“– Ви ж так кричали, що хочете бачитися з онуком! Ну, ось, будь ласка, бачтеся! – Олено, ти мене взагалі чуєш? Дитина – це постійний контроль і увага, а я по хаті ледве повзаю. – Та вам просто ліньки, визнайте це, – тисла невістка – Ви цікава жінка! Спочатку кликали онука на все літо, ми … Читати далі

“Петро озирнувся і обімлів – з заднього сидіння на нього дивилася хвостата пасажирка Коли щомісяця сподіваєшся побачити дві смужки на тесті – це як вирок, розтягнутий у часі. Вони були молоді, щасливі, впевнені: ну що там, захотіли – і вийшло. Так у всіх. Але рік минув, два, три, – нічого! Марина почала скуповувати тести пачками. … Читати далі