Романович

“– Ми вирішили, що доглядати дядька Мишка будеш ти, – впевнено сказав дружині Антон Чоловік прийшов від матері у поганому настрої. Вечеряти не став, пройшов до кімнати, увімкнув телевізор. Кілька хвилин клацав кнопками пульта, потім сказав: – Віка, поговорити треба. Дружина вже зрозуміла, що розмова буде неприємна, але те, що запропонував Антон, було неймовірним. – … Читати далі

“– Нашу квартиру ми переоформлюємо на Романа, – мати говорила швидко, не дивлячись у вічі. Ми переїдемо у однокімнатну на Садовій. – А, як нас не стане, ти отримаєш і ту квартиру у спадок, плюс дачу. Справедливо ж? Єва стояла біля дзеркала і фарбувала губи, коли почула голоси батьків за стіною. Говорили тихіше, ніж зазвичай … Читати далі

“– А з чого я повинна дарувати вам квартиру? Мені ніхто нічого не дарував! – Обурювалася мати Косметичні засоби – Могла б і подарувати квартиру! У тебе ж їх три! Ірина відкинулася на спинку дивана, схрестивши руки на грудях. Її голос тремтів від ледь стримуваного роздратування. Ганна Сергіївна повільно підвела погляд від кухля з чаєм. … Читати далі

“– Настя, ти чула, що у мене сталося? – Тихо промовила Наталя Василівна. – Так я чула. Де Сергій? Чому ви до мене прийшли? – здивовано запитала Настя. – Настя, прийміть мене до себе, я синові не потрібна. Він як поїхав в місто, так і забув про мене. Знаю, що винна перед тобою і онуком. … Читати далі

“Мама – вчителька, бабуся – селянка. Мама робила зачіску, одягала сукні; у бабусі – спідниця, кофта, фартух, на голові хустка. У мами чиста правильна мова, у бабусі – суцільний діалект із домішкою застарілих слів. І ось ці жінки, такі різні, не просто вживалися, а будували свої стосунки у повній гармонії. Вони постійно про щось говорили, … Читати далі

“– Олексію, що відбувається? – Тут така справа… я поки що поживу у мами. – Що? Ти залишиш мене з немовлям? Як це розуміти? Чому? І чому мене… нас ніхто не вітає? – Потрібен тест на батьківство! – Що? – Причини є. Ти стала мамою раніше терміну, ми довго не могли мати дитину… Косметичні засоби … Читати далі

Мар’яна стояла на зупинці вже п’ятнадцять хвилин, але ніхто більше не підійшов. – Що, всі на дачу приїжджають машинами? Чи автобус скасували, а Світлана цього не знала? Чи розклад автобуса переплутала? – І що робити? Не пішки ж іти. До міста я й до ночі не дістануся, та ще й з важким відром, повним ягід. … Читати далі

“— Мамо, ми говорили про це багато разів. Ми не будемо допомагати з городом. У нас своє життя, свої плани… — Які плани? — голос Валентини Іванівни тепер звучав ображено. — Що може бути важливішим за допомогу рідній матері? Марина розплющила очі й одразу знову заплющила — яскраве сонячне світло пробивалося крізь нещільно зашторені вікна. … Читати далі

Маргарита Сергіївна була зла. Причому не просто зла, а люто зла. Якби хтось побачив зараз її стиснуті в ниточку губи й примружене ліве око, він би сказав, що саме так виглядають фурії, гарпії та мегери одночасно. А якби жінку побачив її чоловік, який, як вона вважала, зараз перебуває на роботі, він навряд чи впізнав би … Читати далі

 “– Забирайся до своїх жебраків! – крикнув чоловік. А через день фірма, в якій він працював, опинилася у мого батька Таїсія прасувала сорочку чоловіка, коли Віталій увірвався з телефоном. – Ні, Максимов, завтра не можу! У мене зустріч із німцями. Шпурнув слухавку, невдоволено глянув на дружину. – Знову твій батько дзвонив? Грошей просив? – На … Читати далі