“– Тобто, я тобі ще дякую повинна сказати?! – Ну, не дякую, але, Ань, це перебір! Ти надто сильно трясешся над Микитою. Усі діти через це проходять, це нормально
– У неї що, вітрянка?! Ви збожеволіли? Я ж при надії! – Та не бійся! У неї вже третій день, як температури немає. Лікар сказала, що вона вже не заразна. Аня стояла на порозі вітальні. Вона зробила кілька кроків назад, трохи далі від цього “лазарету”. Вони приїхали в гості до свекрухи лише п’ять хвилин тому, … Читати далі