Романович

 “– Ой, ну навіщо ви таку дорогу іграшку Сашкові купили? Тоді й Владику потрібна така сама, якщо вони обоє до мене на літні канікули приїдуть! Оксана спочатку не зрозуміла натяку. Подумала, що мати просто кинула цю фразу, між іншим. Але ні, мама пильно дивилася на неї, чекаючи. Чого? Що вона кинеться купувати племіннику планшет? – … Читати далі

“– Що це ти безсоромна робиш! Чоловік повернувся, а ти й ніс вернеш! Голодний, холодний, тремтить весь. Занедужав, температура в нього. Як можна хвору людину виганяти! – Я його не виганяла, просто не пустила. А пішов він сам і вже давно Люба випадково дізналася, що чоловік просто кинув її. Кинув у всьому. Пішла по хліб, … Читати далі

“Змалку вона не знала, що таке любов і ласка, не відала, як це — бути потрібною, важливою — Чудовисько… — шипіла мати й пропалювала доньку непривітним поглядом, — народилася ж на мою голову така… Немає на тебе ніякої управи, не дитина, а покарання. Ах, якби не ти, то життя б моє… Мати обірвала шипіння й … Читати далі

“І тут на тобі, в 43 роки раптом звалилася новина, як сніг на голову… Оксана неспішно йшла додому і думала, як вона скаже чоловікові, синові… Цікаво, як вони відреагують на це? Оксана вийшла з жіночої консультації на ватяних ногах. 8 тижнів. Такого вона точно не очікувала почути від лікарки. Негаразди з організмом вона списувала на … Читати далі

“– Дай Боже Здоров’я, дорогі родичі. Ось ми й дісталися нарешті до вас. Михайле заходь, чого на порозі тупцюєш, і Андрійкка запрошуй, а то в телефоні сидить своєму.  А ви, вибачте, хто? – Ну, як же.. Я тітка Ліда, сестра свекра твого, це мій чоловік Михайло та син Андрій. У нас зараз відпустка, ось ми … Читати далі

“– Виручай, Лідо. Гроші потрібні. Дуже. Тисяч сто п’ятдесят. Надія лише на тебе. Допоможи, сестро! – Ось тобі раз! Де ж я візьму такі гроші? Це ж не сто п’ятдесят гривень, не півтори тисячі і навіть не п’ятнадцять. Що щось серйозне сталося? Ліда народилася та виросла в селі. Після школи поїхала до міста вчитися. Батьки … Читати далі

 “-Діаночко, це ж моя мама. Прошу тебе, будь до неї поблажливішою. Вона освоїться і все буде гаразд. Ти ж розумієш, у селі їй самій жити не можна Свого батька Микола зовсім не пам’ятав. Його не стало, коли хлопчику не виповнилося ще й року. До закінчення школи він жив із мамою у селі. Марія робила все, … Читати далі

“– Ми з Андрієм вирішили одружитися, – урочисто оголосила Валентина. Повисла тиша. Ліда та Ніна дивилися на матір, як на божевільну. – Одружитися? – перепитала Ліда. – У шістдесят п’ять років? – А що, є вікові обмеження для щастя? – Незворушно запитала мати Валентина Семенівна гладила нову сукню та посміхалася своєму відображенню у дзеркалі. У … Читати далі

“– Мамо, ну чому, чому ти повинна догоджати цій неприємній жінці? Чому ти завжди перед нею навшпиньки танцюєш? – Виростеш – зрозумієш, а поки що роби, що сказано! У будинку Бондаренків сьогодні на кухні було не спокійно. Господиня, Віра Іванівна, намагалася встигнути скрізь і відразу. У духовці в неї запікалося м’ясо з картоплею, на плиті … Читати далі

“Швидка їхала дуже довго. Настя сиділа на зупинці одна. Люди проходили повз, і нікому не було до неї справи. Одна з жінок, огрядна, на коротких ніжках, що ледве пересувала ними, тягла за собою візок. Вона зупинилася навпроти Насті і, подивившись кудись униз, сказала: – У вас щось протекло, сік капає Телефон в руках Насті здригнувся. … Читати далі