Романович

“– А чому ви йому не допоможете? Якщо ситуація безвихідна, то нехай продає свою квартиру, а не мій будинок! – Будинок тобі не потрібний, а у квартирі йому ще жити! – Нахабно заявила свекруха Настя не розуміла, що відбувається з чоловіком останнім часом. Минув лише рік після їхнього весілля, а він кардинально змінився. Дбайливий, ніжний, … Читати далі

-Мамо, я втомилася вже казати, що я продаю квартиру… Це моя квартира. Моя власність. Ви жили з Оленою тут чотири роки. Чотири! Я не брала з вас жодних грошей. Жодних. Тепер я повернулася і хочу її продати. Я маю плани. А ви просто поїдете назад додому, в село. Не бачу тут ніякої проблеми… – стомлено, … Читати далі

“– Мамо, він же не живе тут. Поки у нього немає статусу нареченого. Пропозицію він мені не робив. Хоча дуже хочеться, – трохи сумно відповіла Юля. – Візьми все в свої руки, зроби сама, – пожартувала мама. – Ну ні вже. Не хочу я так. Почекаю. Юля прокинулася рано. Потягнулася. Який гарний день. Сонечко світить. … Читати далі

“– Маріє, терміново! Я зараз у крамниці бачив твою невістку. Вона купувала щурячу отруту. Дві пачки! Каже, миші завелися. Але ж я знаю – немає в тебе жодних мишей! У Марії підкосилися ноги. Ось воно що! Он як надумала будинок прибрати до рук! – Барончику, друже мій, – зітхнула жінка, виходячи на подвір’я з мискою … Читати далі

“— звільняйся з роботи й живи коштом дружини. Ти заслужив. — Я так не можу, мамо. Незручно якось. — А чого тут не могти? Незручно йому. Твоя дружина такі гроші заробляє, а ти не можеш? Ми тоді й бачитися частіше зможемо. А то, що ж виходить? Відколи ти одружився, я тебе майже й не бачу … Читати далі

Чоловікові зателефонували з опіки й сказали забрати рідну доньку, якої в нього ніколи не було… – Марія, сядь, будь ласка, мені тобі треба сказати дещо важливе, – Дмитро зітхнув. – Мені сьогодні з опіки дзвонили, моя донька зараз у дитбудинку, – Марія від несподіванки гикнула і перепитала: – Яка донька? Від кого? Ти що жартуєш? … Читати далі

“Бабуся прокинулася вже в будинку для літніх людей. Невістка організувала все ретельно, але згаяла один момент… Свідомість повернулася до Ганни Степанівни раптово. Вона розплющила очі і виявила себе в незвичній кімнаті, що нагадувала лікарняну палату. Голова розколювалася, скроні пульсували від болю, а в пам’яті зяяла порожнеча, як вона тут опинилася, що сталося? Заплющивши очі, вона … Читати далі

– Тамаро Петрівно, а ви випадково не знаєте, де ваша невістка? – голос колеги пролунав якось невпевнено, і Тамара одразу насторожилася. Корпоратив на честь п’ятнадцятиріччя компанії був у розпалі. Ресторан гудів від розмов, музика грала не надто голосно, танцювали поки що мало хто. Тамара працювала в бухгалтерії вже вісім років, знала майже всіх співробітників в … Читати далі

– Вибач, моя відпустка скасовується. Мама занедужала. Їду додому, – Катя зателефонувала Віктору, оформляючи водночас квитки на найближчий рейс. – Щось серйозне? – стурбувався Віктор. – Так, – коротко відповіла Катя. – Може, мені з тобою? – запропонував молодик. – Не варто. Вибач, що так сталося. Добре вам відпочити. Будь акуратним,- Наставляла Катя. Віктор і … Читати далі

– Діма, як же я дітям скажу? Що вони про мене подумають? – запитувала приваблива жінка середнього віку свого супутника. – А що тут думати? – спокійно відповідав чоловік, – Вони вже не маленькі! Зрозуміють все. – Ні, я переживаю. Може, даремно ми на це зважилися? – Не говори дурниць, Марино! – обурився Дмитро, – … Читати далі