Романович 
“— Завтра угода, продаємо твій дім, тільки не ганьби мене, — заявила дочка — Завтра угода, продаємо твій дім, тільки не ганьби мене, — заявила дочка. Теплий літній вечір поволі опускався на село. У хаті пахло свіжою випічкою та чаєм, завареним із м’ятою та смородиною. Ніна Петрівна поправила на столі скатертину, розклала пиріжки на блюді, … Читати далі
– Але ж ти все одно рано чи пізно вийшла б заміж? А навіщо мучитися та чекати? Вважай, що я спрацював на випередження Лада була на дні народженні подруги. Зібралася компанія. Трішки випивали, смажили м’ясо-гриль, слухали музику – словом, плідно провели час. Серед гостей був якийсь Віталік. Подружка прошепотіла Ладі: – Зверни на нього увагу! … Читати далі
-Ну, що там у тебе? Кажи! Зарплату витратив, чи що? – запитала Олена перевертаючи котлети на сковорідці. -Та ні, тут інше… Я йду від тебе. До іншої жінки. Ми з нею давно любимо один одного… Олегу було нудно. Ну що це за життя?! Сніданок, робота, обід, робота, дім, вечеря, телевізор, інтернет, спати… З дружиною вони … Читати далі
– Ви покривали його зраду! Ви давали гроші тій жінці, поки я орала тут, як скажена! – Виказувала Марія свекру – Маріє, ти знову затримуєшся? – голос свекра, мого начальника, звучав роздратовано. – У нас терміни горять, а ти завжди зі своїми дітьми! Я стиснула зуби. Це був уже третій вечір поспіль, коли я залишалася … Читати далі
“– Ви тут що, всі збожеволіли? Одна втекла від чоловіка, другий втік від дружини! Ви що, зовсім очманіли? Ану швидко повертайтеся в сім’ї! А Ви, Віро Ігорівно, припиніть потурати безглуздим витівкам! – Бабусю, можна я в тебе поки поживу, – схлипнувши, сказала Даша. – Не можу я більше з ним жити! – Звичайно, можна, живи … Читати далі
“В голові Михайла крутилася недавня розмова з тещею, Вірою Миколаївною. Те, що вона сказала йому дві години тому, стало для Михайла справжньою несподіванкою, чимось нереальним, ніби йому уві сні це все здалося Минуло сорок дні з того часу, як в Михайла не стало його коханої дружини Оксани. Її відхід не був несподіваним для всіх рідних … Читати далі
Добро завжди повертається… – Маріє, ну хоч чаю дай дітям! – Олена притискала до себе молодшу дочку. – Ми з п’ятої ранку в дорозі. Двоюрідна сестра стояла у дверях своєї квартири, загороджуючи прохід. На обличчі – маска ввічливої байдужості. – Олено, у мене гості скоро. Ви ж на вокзал за годину? – За дві. Потяг … Читати далі
“– Що він у ній знайшов! Ні пики, ні шкіри. Худа, як дошка, схопити нема за що! Коли нафарбується, то ще й нічого, а без макіяжу – моль міллю! – Обурювалася сестра – Що він у ній знайшов! Ні пики, ні шкіри. Худа, як дошка, схопити нема за що. Спереду немає і позаду немає. Коли … Читати далі
“-Я завжди думала, що свекруха – це таємний ворог невісток. Так мені розповіла мама. І я думала, що краще відразу йти в наступ зі свекрухою і поставити її на місце … -Мамо, – Сергій опустив очі, – ми поставимо на кухні другий холодильник. Вирішили харчуватися окремо. Антоніна навіть присіла … Минуло три тижні після весілля … Читати далі
У селі всі знали Марію. Спокійна, працьовита, добра. Вдова з сорока п’яти, виховала двох дітей сама: доньку Олену і сина Павла. Після того як не стало чоловіка, на будівництві в столиці, життя стало не мед. Але Марія не нарікала. Працювала в полі, на фермі, бралася за будь-яку роботу, лиш би діти були ситі й мали … Читати далі