«Глянь, Володю, яка вона бліда. Аж постаріла. Навіщо тобі кaлiка? Залиш її, бо лікуватимеш усе життя»: Краща подруга вкpaла щастя і злaмала не одне життя
«Прости, що вкрала твоє щастя» З Іриною я познайомилася на тернопільському ринку. Вона торгувала яблуками, грушами, виноградом зі свого саду. Оксамитовим голосом припрошувала купувати плоди свіженькі, без нітратів. Я розглядала пізні сорти ранет. «Цей сорт тільки на вигляд холодний, шорсткуватий, але довго зберігається і дуже смачний. Утім, ви, мабуть, знаєте», – сказала Іра. Я наповнювала … Читати далі