– Юля, що ти вирішила? Продаємо бабусину квартиру? – нетерпляче спитав Артем у дружини. – Чи ти хочеш усе життя просидіти у злиднях

– Юля, що ти вирішила? Продаємо бабусину квартиру? – нетерпляче спитав Артем у дружини. – Чи ти хочеш усе життя просидіти у злиднях? – Зрозумій, бізнес вимагає початкового капіталу і ти мусиш мені допомогти. Ми ж одна команда! – Ні, всоте тобі кажу! Відчепись від мене з цим продажем! Юля просто ненавиділа ці розмови. Вона … Читати далі

Там, де ніжність вважають слабкістю…

– На дідька трирічній дитині букет квітів? – Юля нахилилася над вазою, та втягла носом солодкий аромат. – Не розумію тебе. На ці гроші можна було хороший торт замовити, або викликати аніматорів. – А ти й не зрозумієш мене, – тихо, майже пошепки сказала Лєра. У кімнату вбігла маленька Єва і смикнула матір за спідницю. … Читати далі

– Андрію, ми ж все обговорили. Яке свято? У нас двомісячна дитина, я не висипаюся, ледве на ногах стою. – Я розумію, але мамі дуже хочеться відзначити. Все-таки у мене ювілей – тридцять п’ять років

Олена притиснула до себе маленького Кирюшу, який заснув після годування. Вона обережно поклала його в ліжечко, намагаючись не розбудити. Останні два місяці перетворилися в нескінченну низку недосипання, годівель і кольок. Грудне вигодовування ніяк не налагоджувалося – молока було то занадто багато, то мало, а малюк часто вередував. Вона почула, як грюкнули вхідні двері – повернувся … Читати далі

Повернула чоловіка в сім’ю, але зрозуміла, що дарма

– Ти знову забув забрати сина із садка! – закричала Валерія, ледве стримуючи сльози. – Як ти міг? Це вже вдруге за місяць! – Я працював на роботі, – відповів Антон, намагаючись зберегти спокій. – Ти ж знаєш, як багато у мене справ… – А хто піклуватиметься про нашого сина? Хто? – продовжувала дружина, не … Читати далі

– Дядечку, а можете мені зробити бутерброд? – Тихо, майже пошепки запитала дівчинка, переступаючи з ноги на ногу. – Я два дні нічого не їла

Віталій стояв у своєму кіоску з шаурмою, як завжди. День видався нудним, тягнувся повільно, як гумовий. Кілька студентів забігли перекусити – швидко проковтнули свою шаурму, залишили крихти, та запах дешевого одеколону. Водій маршрутки, що щодня повз проїжджав, теж не підвів – прихопив два лаваші на ходу і махнув рукою, як завжди, з усмішкою. А потім … Читати далі

– Геть, – тихо промовила мати. – Геть із мого будинку. – Чудово! – вигукнув Валера. – Тільки квартира все одно моя! По закону! Я спадкоємець

– Геть, – тихо промовила вона. – Геть із мого будинку. – Чудово! – вигукнув Валера. – Тільки квартира все одно моя! По закону! Я спадкоємець! – Твоя? – Марія Семенівна засміялася якимсь моторошним сміхом. – Хочеш своє? Буде тобі своє! …Марія Семенівна стояла біля вікна вчительської. У кабінеті було тихо – велика перерва добігала … Читати далі

Гості без подарунків, але із претензіями на вишукану вечерю – дружина нагадала про пристойність

У квартирі висіла грозова атмосфера. Ірина зі злістю різала рулет із лаваша з начинкою «сир із часником». Чоловік намагався ходити тихіше за мишу, і навіть маленький Сашко, відчуваючи, що від мами щойно розряди струму не летять, не галасував. Очікувалися гості. Тітка Андрія з чоловіком. – Стіл буде скромним цього разу, – неначе собі, а не … Читати далі

Валю, цей новенький знову плаче і маму кличе? – спитала Алла, нічна нянечка в дитбудинку, прийшовши на зміну

– Валю, цей новенький знову плаче і маму кличе? – спитала Алла, нічна нянечка в дитбудинку, прийшовши на зміну. – Вовка? Ні, начебто заспокоївся. Навіть додому тікати припинив, як раніше. Тепер увесь у собі – зосереджений став, – посміхнулась її колега. – Сьогодні у їдальні всі котлети з’їв до останньої. – Йому ж уже сім, … Читати далі

– Мені двадцять вісім років, а я так і залишився дитиною для своїх батьків. А їй вісімнадцять, а вона, мабуть, дитиною так і не була. Вона як народилася, так одразу стала дорослою

Рита мовчки проводила очима санітарів, які виносили на ношах два чорних мішки. -Так, це я знайшла їх вранці! – плутано пояснювала вона слідчому, який вів допит – Пішла дітям кашу на сніданок приготувати, а вони сидять за столом, обидва сині та не дихають! Можна, я хоча б швидкої вівсянки малюкам розведу, голодні ж! – раптом … Читати далі

— Та куди тобі до неї! Христина з Богдана директора зробила, а ти Тараса під каблук загнала й кар’єру йому зіпсувала!

Олена зняла фартух, струшуючи з нього пил і дрібні волосинки, що лишилися після робочого дня. Вона кинула швидкий погляд у бік своєї колеги Марії, яка вправно накручувала локони на голові поважної пані – однієї з тих постійних клієнток, що завжди залишали щедрі чайові. — Марійко, я сьогодні трохи раніше піду, у Тараса день народження, — … Читати далі