Романович 
– У сенсі – он двері? Я лише увійшов! Ти мене виганяєш, чи що? – розгублено кліпав очима Олег. – Марино, ти що? – Що чув! Забирайся! – Я так стомився. Три дні у відрядженні був, по об’єктах мотався, як підірваний. Втомився, як пес. На харчах з їдальні усі дні, готель убогий якийсь попався, не … Читати далі
– Андрюша, ну зробімо тест… таємно… ну не наша це внучка! Я прямо відчуваю… – Дітям дочки також зробимо? — похмуро дивився він на дружину — збанкрутуєш так! – Доччиним навіщо?! Там хоч як наші! А тут невідомо! Звідки вона взялася? І це не так вже й дорого, в наш час. – Хоч як наші … Читати далі
– Та скільки можна? – голос Тетяни Іванівни був наче грім. – У тебе зарплата, як у міністра, а ти шкодуєш на сім’ю копійку витратити! – Тетяно Іванівно, – Марина стояла біля столу, стискаючи в руках кухоль з охололим чаєм. – У нас сім’я – це я, Сашко та діти. Все, що я заробляю, йде … Читати далі
– Ми купили ту трикімнатну не просто так. Знаєш, що саме чудове? – Мати нахилилася ближче, її очі блищали від радості. – Ми здаємо її студентам покімнатно. Там уже п’ять людей живе! Такі гроші отримуємо, що тепер і на пенсії на все вистачатиме. Аріна кивнула, радіючи за них. Батьки все життя працювали не покладаючи рук, … Читати далі
– Три роки, Олено Віталіївно, – голос Марини тремтів від ледве стримуваного обурення. – Три роки ви вимагали від мене онука, дорікали, що я надто тягну. – А тепер публічно виділяєте лише Павлика, сина вашої дочки. Але ж мій Льоша – теж ваш онук! Чи ви забули? Олена Віталіївна поправила ідеально укладену зачіску та подивилася … Читати далі
“– Боже мій, що це таке? – подумала Людмила. – Якісь безглузді плакати, віршики, примовки, конкурси на сходовому майданчику, як для дітей. Одразу видно, що ця ведуча зовсім недосвідчена, скачала якісь безглузді сценарії з інтернету. Ох і ніяке! Людмила приїхала на весілля своєї дочки Анастасії у день реєстрації, заздалегідь оплативши номер у готелі. Настю вона … Читати далі
“– Виручай, Лідо. Гроші потрібні. Дуже. Тисяч сто п’ятдесят. Надія лише на тебе. Допоможи, сестро! – Ось тобі раз! Де ж я візьму такі гроші? Це ж не сто п’ятдесят гривень, не півтори тисячі і навіть не п’ятнадцять. Що щось серйозне сталося? Ліда народилася та виросла в селі. Після школи поїхала до міста вчитися. Батьки … Читати далі
– Заходьте, мамо, ми на вас чекали, – сказав син Віталій, а невістка взяла її куртку і подала капці свекрусі. Ліда радісно усміхнулася, але раптом її обличчя застигло у виразі занепокоєння. Марія зайшла до вітальні, де зібралися гості, а Ліда кивнула на підлогу. Віталій подивився туди й одразу зрозумів: мокрі сліди на підлозі. Вони обмінялися … Читати далі
Однак разом із цією радістю з’явилися й клопоти. — Бабо, бабо, дивись, який сніжок зробила! — кричала Оленка, ліплячи сніжну кулю під вікном. Слово «бабо» одразу збило мене з пантелику. Раніше вона так і називала мене — ласкаво, «бабусю», а тут раптом почала казати просто «бабо». — Оленко, дорога, не «бабо», а «бабусю», — м’яко … Читати далі
Останнім часом я все частіше відчуваю, що донька і зять сприймають мене як літню жінку. Не те щоб я скаржилася — просто це дивно. Два дні тому мені виповнилося 46 років, і я вирішила відсвяткувати цей день із друзями в затишному ресторані. Свято вдалося чудовим. Увечері я влаштувала вечерю вдома, запросивши доньку і зятя. Коли … Читати далі