Романович

“– Як це – заслаб? У якому він стані? – ахнула свекруха. – У сплячому. Та нічого такого, температура невеличка, все нормально, зима почалася. – Та це не просто зима! Це в тебе робота така, ось ти й приносиш зі своєї каси всяке додому! Скільки разів тобі кажу – міняй роботу! Олена спала, як раптом … Читати далі

“– Твоя дача? – Він засміявся коротко, злісно. – У тебе нічого свого не може бути! Ти – порожнє місце! Нуль без палички! Я тебе з нуля підійняв, одягнув, взув. І завтра ти все оформляєш на продаж! – Тамаро, де гроші на продукти? Знову розбазарила? Руслан стояв на кухні, трясучи порожнім гаманцем. Тамара мовчки помішувала … Читати далі

“Мама – вчителька, бабуся – селянка. Мама робила зачіску, одягала сукні; у бабусі – спідниця, кофта, фартух, на голові хустка. У мами чиста правильна мова, у бабусі – суцільний діалект із домішкою застарілих слів. І ось ці жінки, такі різні, не просто вживалися, а будували свої стосунки у повній гармонії. Вони постійно про щось говорили, … Читати далі

“– Зіна, твої онуки обірвали всі мої кущі лохини! Сусідка навіть не здивувалася. – Ну то й що? Діти ж. – Як що? Вони знищили весь мій урожай! – Тонь, ну що ти засмучуєшся. Подумаєш, ягідки якісь Антоніна Іванівна щоранку обходила свою дачу з кухлем чаю в руках, перевіряла грядки та милувалася плодовими деревами. Ділянка … Читати далі

– Привіт, мамо, як же мені… погано без тебе, – Аня присіла на лавці поруч з маминою могилкою, і не витримавши, розплакалася. Минуло вже півроку, як у неї не стало мами, але жінка досі не пережила цю біду. У душі була така порожнеча і безнадія, що, здавалося, разом з мамою пішов з її життя сенс. … Читати далі

Тетяна зі Світланою були сусідками по дачі вже понад двадцять років. Колись вони дружили, допомагали одна одній, разом освоювали премудрості садівництва і городництва, ділилися розсадою та врожаєм. Взимку також підтримували хороші стосунки, часто збиралися за одним столом. Але одного разу все різко змінилося! Сусідки одразу незлюбили одна одну. А все сталося через ревнощі… Одного разу … Читати далі

“На весіллі сина Людмилу Петрівну душили сльози. І це було не сльози радості. Вона плакала від жалості до себе – тепер їй прийдеться жити одній На весіллі сина Людмилу Петрівну душили сльози. І це було не сльози радості. Вона плакала від жалості до себе – тепер їй прийдеться жити одній. Краще б свою мати свого … Читати далі

Катя зійшла з автобуса неподалік рідного села. Машина, гучно задеренчала мотором, покотила далі дорогою, а дівчина зняла босоніжки, сунула їх у дорожню сумку і босими ногами ступила на знайому піщану дорогу. До рідного дому було близенько якихось триста метрів. Незабаром її слух уловив ранковий хор села: перегукувались півні, з ферми долинало мукання корів, а в … Читати далі

“Тетяна зрозуміла відразу, коли смикнула за ганчірочку, що стирчала з куща. Ганчірка виявилася старенькою кольоровою пелюшкою, і вона смикнула її сильніше. І застигла: на куточку пелюшки лежала маленька дитина Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Льошка, стоїть на ґанку і стукає у двері. Вона схаменулась, різко схопилася і, човгаючи босими ногами, побігла … Читати далі

“– Мамо, ти мені вибач, але для всіх буде краще, якщо ти не підеш на наше весілля. – Як я можу не піти на весілля до своєї дочки, – здивувалася Валентина Іванівна. – Я скажу, що ти занедужала Валентина Іванівна почала готуватися до весілля своєї дочки відразу після того, як Ірина повідомила їй, що виходить … Читати далі