Романович

Якби мені хтось колись сказав, що я нагуляю дитину на стороні — розсміялася б просто в обличчя. Я завжди була моральною і дуже чесною жінкою, але ж серцю не накажеш. Почуття виявилися сильнішими, ніж мої принципи, але про все по порядку. Я вийшла заміж за Василя, коли мені було вже за 30. Великого і щирого … Читати далі

– Знаєш що? – Марина з такою силою стиснула пакет із подарунком. – Щось не так? – Андрій навіть не підняв очей від ноутбука, де миготіли якісь графіки та цифри. – Не так?! – пакет полетів на диван. – Твоя мати вчора заявилася в норковій шубі – подарунок від улюбленого синочка! А мені… – вона … Читати далі

– Олено, де гроші?! Я питаю, де гроші, які я мав необережність зняти з карти?! Ти знову витратила все на непотрібні ганчірки?! – Дмитро, чоловік Олени, був розлючений. Він влетів у спальню і вихопив у дружини новий гімнастичний купальник, який був зшитий для виступу їхньої доньки. – Любий, перестань. Ти прекрасно знаєш, що програма виступів … Читати далі

– Ні, на жаль, ми не можемо вас узяти. Але резюме залиште, раптом щось зміниться, – менеджер з персоналу посміхнулася тією особливою ввічливою посмішкою, яку Віра Петрівна вже навчилася розпізнавати. Ця посмішка означала: “Ви занадто стара, але я занадто ввічлива, щоб це сказати”. – Звичайно, – Віра механічно кивнула, розправляючи складку на спідниці. – Дякую. … Читати далі

– Вадику, твоя мама мені сьогодні заявила, що їде відпочивати з нами! Ти що, знову купив їй путівку? – Ні, поки намагаюся пояснити, що ми плануємо відпочивати удвох. Але, мабуть, вона у своєму репертуарі. – Знаєш, за 3 роки ми з тобою жодного разу не літали у відпустку без неї, і цього разу я так … Читати далі

– Та ви взагалі розумієте, хто тут головний? – Андрій кричав так, що я ледь не впустила чашку з чаєм. – Андрію, ти чого розлютився? – спокійно запитала я, дивлячись на нього поверх окулярів. – А того, Ніно Василівно! Ви мені півроку мізки пудрили, що я вам винен! Досить! Тепер ви будете робити так, як … Читати далі

– Олено, навіть не віриться! – Павло обходив їхню новеньку квартиру. – У нас своє житло і де?! У столиці! Подружжя довго збирало на початковий внесок, продало трикімнатну квартиру в провінційному містечку, де жило до цього, і дивом купило в іпотеку затишну двокімнатку в столиці. Звісно, не в центрі, але й не зовсім на околиці. … Читати далі

Мій двоюрідний брат живе зі своєю родиною у місті. Вони звикли на вихідних приїжджати до нас в село, особливо, коли тепло. Моя мама ніколи їм нічого не жаліла. Все накривала на стіл, щоб ми разом смачно обідали, а потім ще чаю з пиріжками. За розмовами вони все розповідали як у місті важко жити й що … Читати далі

– Вибач, моя відпустка скасовується. Мама захворіла. Їду додому. – Катя зателефонувала Кирилу, оформляючи одночасно квитки на найближчий час. – Щось серйозне? – Стривожився Кирило. – Так. – Коротко відповіла Катя. – Може, мені з тобою? – Запропонував молодий чоловік. – Не варто. Вибач, що так вийшло. Добре вам відпочити. Будь обережним. – Наставляла Катя. … Читати далі

– Це що за цирк, Ілле? – Марина стояла в центрі кімнати, тримаючи в руках три подарункові пакети. Її голос тремтів не від сліз, а від злості. Чоловік відірвався від телефону і здивовано подивився на дружину. – У сенсі? – У прямому. Я сьогодні прибирала і знайшла ось це. Вона витягнула перед собою пакет із … Читати далі