Романович 
Коли Ірина прийшла додому, її чоловік – Євген – уже порався на кухні. – Привіт, – сказав він, – що так довго? – З дівчатами в кафе посиділи, – відповіла Ірина, вішаючи пальто і прибираючи на полицю туфлі. – І з якого приводу свято? – поцікавився чоловік. – Привід дуже навіть чудовий – можеш мене … Читати далі
– Миколо, синку, приїжджай швидше! Благаю тебе, рідний мій! Усі справи кидай і приїжджай. Біда в мене! – зателефонувала синові Зоя Олексіївна. Мама плакала в трубку, і серце Миколи здригнулося. Він уже зібрався за давно сформованою звичкою відмовити матері, пославшись на справи і турботи. Відмовити і не поїхати. Ніколи йому. Ну що це, право слово? … Читати далі
– Так… Не зрозуміла… А що в мене з дверима? Зсередини чи що, зачинені? – дивувалася Ольга, намагаючись вставити ключ у замкову щілину. – Це що ще за номери! Не встигла вона зрозуміти, що відбувається, як двері відчинилися, і їй назустріч випурхнув колишній чоловік Валерій, який зі скандалом розірвав їхній шлюб і пішов два місяці … Читати далі
– Федоре, подивися, яку сукню я купила! Подобається? Федір підняв очі й усміхнувся. – Нумо, крутанись! Дуже гарна. Тобі дуже личить! – ніжно промовив чоловік. – І мені сподобалося… Я весь магазин облазила, думала, піду без покупок! І в останній момент побачила цю сукню! Я в неї закохалася! Влітку на день народження Маринки в ній … Читати далі
Ми одружені уже 25 років з чоловіком і на кожний день народження він дарує мені якусь дрібничку чи побутову річ. Я не вважаю подарунком особисто мені те, чим ми користуємось обоє, але Юра цього не розуміє. То чайник мені подарує, то набір тарілок, то просто квіти та словесне привітання. Спочатку я дуже на це ображалась … Читати далі
В Італії я вже 20 років гарую, не покладаючи рук. Все заради своїх синів. Мій колишній залишив мене з двома дітьми на руках і пішов до іншої, тож розраховувати я могла лише на себе. Треба було якось ставити хлопців на ноги. Довелося їхати на заробітки. Вже мої синочки встигли й одружитися і онуків мені народити, … Читати далі
Не думала, що колись писатиму щось подібне, але сьогодні сталося щось абсолютно неймовірне. Поділитися цим просто необхідно, адже навіть через кілька годин я досі під враженням! Десять років тому мені подарували сережки. Дорогі, за моїми мірками, і неймовірно гарні! Я одягала їх лише кілька разів, бо дуже берегла. І от, під час одного з виходів … Читати далі
Аліна втомлена йшла по тротуару до школи. Її знову викликали до директора: втретє за цю чверть. Довелося попросити напарницю підмінити її увечері на складі. Вони часто виручали одна одну, оскільки для обох упаковка товару в інтернет-магазині просто підробіток. Гроші платили невеликі, але за кожен відпрацьований тиждень без затримок, та й робота в принципі нескладна. Нескладна … Читати далі
– Мирославе, ти коли будеш вдома? Вечеря вже готується, так що поспіши, – сказала дружина, але слухавка фонила, тому розмову Мирослава з Мариною почули і його друзі, які разом з ним йшли з роботи і вмовляли його хоч раз з ними посидіти в кафе. – Хлопці, я не можу. Ви ж чули, що Марина мене … Читати далі
Вранці мама прибігла посидіти з онуком рано. Я дуже поспішала, але помітила круги під очима і блідість на її обличчі. – Мамо, ти добре почуваєшся? Може я скасую справи? Сашко неспокійний. Ти впораєшся? – Іди, йди. Все гаразд. Не турбуйся. Мене нудить трохи вранці. Печінка, мабуть, барахлить. Треба перевіритись. – Заспокоювала мене мама. – Гаразд, … Читати далі