Романович

-Настя, ти помідори зібрала? А перець? Чому закрутки не робиш? -Мамо, я відпочину трохи, і все зроблю. -Ось зроби спочатку, а потім відпочивай. Настя стомлено кивнула. Мама в своєму репертуарі. Ні хвилини без діла сидіти не можна. Настя єдина дочка у батьків. Виховували серйозно. Сказала мама, ходитимеш в музичну школу, значить Настя піде. І не … Читати далі

– Мама, давай з нами. Я радісно подивилася на дітей і чоловіка, що бігали поруч: – Тільки пиріг дістану з духовки. Я зайшла на кухню, і натрапила на фотографії. Спогади нахлинули немов лавина … Я вчилася в загальноосвітній школі серед звичайних школярів. Тільки я була сиротою. – Ей, Ритка, де такий костюмчик відкопала? – однокласниці … Читати далі

Частина яблук під час сезону опадає та гниє. Більшість садівників викидають такі плоди. Однак, з них можна приготувати корисне добриво. Не залишайте плоди на землі, інакше ґрунт стане кислим та в ньому з’являться збудники хвороб. Краще приготуйте підживлення. Яблучне добриво насичує ґрунт мінералами та вітамінами, підвищуючи його родючість. Добриво з яблук підходить для плодових дерев, … Читати далі

— Добрий день, тут Олексій живе? — Так… А ви з якого приводу? — Ви його мама? — Я?! Дружина! Дівчино, що ви хотіли? — Він зараз у лікарні, і я не знаю про його стан, мені нічого не кажуть — не можна. Тільки родичам. — верхня губа незнайомки затремтіла. — Можна мені увійти. — … Читати далі

Коли Анна вперше зайшла в цю квартиру, вона подумала, що помилилася адресою. Невисокий будинок, облущений під’їзд, запах старого дерева і вареної капусти на сходовій клітці — зовсім не те, що уявлялося, коли Андрій говорив: «Зараз зробимо ремонт, і все буде, як у журналі. Ти тільки почекай трохи». Вона почекала. Майже два роки. Ремонт так і … Читати далі

— Мама сьогодні знову питала, — почав Віктор, ліниво колупаючи виделкою варену картоплю. Він не дивився на Марину, його погляд був спрямований на тарілку з остигаючою вечерею, немов найважливіші відповіді були написані на жирних розводах від підливи. — Ну, про онуків. Каже, скільки можна тягнути, нам же не вісімнадцять років. Під тридцять уже. Марина завмерла. … Читати далі

Коли я побачила, як вони висипаються з машин прямо до нашого порогу, немов зграя голодних ворон, що злетілися на бенкет, серце защеміло від передчуття катастрофи. Цей день мав стати тріумфом — святом для тих, хто дійсно заслужив подяку. Замість цього він перетворився на останню краплю, що переповнила чашу мого терпіння. Але саме тоді я зрозуміла: … Читати далі

– Ну що, Юліє Альбертівно, порадувати вас мені нічим… — жіночий лікар — трохи похмура жінка середнього віку увійшла в кабінет, звично сіла за стіл і поклала перед Юлею результати аналізів. — Значить, не стану мамою?! — запитала Юля з неприхованим відчаєм у голосі, що зривався. — Ні. Аналізи хороші і у вас, і у … Читати далі

— Леся, я вдома! — голос Кирила, гучний і задоволений, прокотився по передпокою, випереджаючи його самого. Він поставив на підлогу важку валізу і з насолодою потягнувся, розминаючи затерплу спину. Два дні в іншому місті, нескінченні переговори, вечеря з партнерами — все це було важкувато, але контракт був підписаний, а премія обіцяла бути приємною. Зараз хотілося … Читати далі

— Спадщину я оформила на твоїх сестер. Все їм залишу. А ти — чоловік, сам впораєшся, — ошелешила мати. Раїса Михайлівна вимовила ці слова так само спокійно, як зазвичай повідомляла про погоду. Сиділа на лоджії своєї міської квартири, попивала чай з улюбленої чашки з трояндочками і навіть не підняла очей на сина. Артем завмер з … Читати далі