Василь говорив з дружиною Валею, як раптом пролунав дзвінок телефону. – Алло, слухаю вас уважно! – як завжди серйозно відповів Василь. – Привіт, Васильку! – почувся у слухавці жіночий голос. – Сподіваюся, ви зараз удома зі своєю дружиною? – Хто це, щось вас не впізнав? – здивовано спитав він, згадавши, що зараз тільки шоста ранку! – Так, ти маєш рацію, – відповіла жінка. – Рідко ми все таки спілкуємося. Дуже рідко. Ну? Зрозумів хто? Василь застиг від здивування, розгублено дивлячись на дружину.

Василь говорив з дружиною Валею, як раптом пролунав дзвінок телефону. – Алло, слухаю вас уважно! – як завжди серйозно відповів Василь. – Привіт, Васильку! – почувся у слухавці жіночий голос. – Сподіваюся, ви зараз удома зі своєю дружиною? – Хто це, щось вас не впізнав? – здивовано спитав він, згадавши, що зараз тільки шоста ранку! … Читати далі

Віка відкрила шафу і стала діставати звідти сукні, сарафани, шорти. Перемірявши все, що було у шафі, вона дійшла невтішного висновку: добра половина літніх речей була їй замала. – Михайле, – покликала вона чоловіка. – Ти казав, що вам премію видали. – Так. А що? – відгукнувся чоловік. – Скинь трохи грошей, мені треба купити щось із літніх речей, – попросила вона. Михайло зайшов до спальні, подивився на дві купи одягу на ліжку. – Зрозуміло, – сказав він. – Я можу тобі дати гроші. Але не дам. – Чому? – здивувалася дружина. Але Віка навіть уявити не могла, як пояснить своє рішення чоловік.

Віка відкрила шафу і стала діставати звідти сукні, сарафани, шорти. Перемірявши все, що було у шафі, вона дійшла невтішного висновку: добра половина літніх речей була їй замала. – Михайле, – покликала вона чоловіка. – Ти казав, що вам премію видали. – Так. А що? – відгукнувся чоловік. – Скинь трохи грошей, мені треба купити щось … Читати далі

– Живемо один раз! – говорив Олег своїй коханій Марині, роблячи замовлення в дорогому ресторані. Потім на виписку з пологового будинку чоловік приніс їй величезний букет троянд. Ефектно, але навіщо ж стільки витрачатися на квіти?! Особливо коли попереду декрет… Але Олег працював тоді в хорошій компанії. Гроші текли річкою і він думав, що так буде завжди… А потім Олега звільнили. – Нічого страшного, – сказав той. – Знайду щось краще. Не знайшов… Влаштувався за невелику зарплату. Марина вийшла на роботу, коли синові було два рочки. Не від хорошого життя – від безвиході. І тут Олег заявив несподіване…

– Живемо один раз! – говорив Олег своїй коханій Марині, роблячи замовлення в дорогому ресторані. Потім на виписку з пологового будинку чоловік приніс їй величезний букет троянд. Ефектно, але навіщо ж стільки витрачатися на квіти?! Особливо коли попереду декрет… Але Олег працював тоді в хорошій компанії. Гроші текли річкою і він думав, що так буде … Читати далі

Андрій вирішив подзвонити своїй матері, яка жила з батьком у селі. До нього дійшли чутки, що батько занедужав. – Мамо, а як ваші справи, як здоров’я? – запитав Андрій у слухавку. Мама швидко й квапливо почала відповідати. – Та все добре, синку, ти не турбуйся! – сказала вона. – Батько трохи занедужав, але вже майже одужує! Вона намагалася говорити переконливо, але Андрій їй не повірив. – Мамо, правду кажи, не приховуй, знаю я тебе, – строго сказав він. І тут раптом мати не витримала і… Розплакалася… Андрій аж застиг від такого повороту подій.

Андрій вирішив подзвонити своїй матері, яка жила з батьком у селі. До нього дійшли чутки, що батько занедужав. – Мамо, а як ваші справи, як здоров’я? – запитав Андрій у слухавку. Мама швидко й квапливо почала відповідати. – Та все добре, синку, ти не турбуйся! – сказала вона. – Батько трохи занедужав, але вже майже … Читати далі

Оля та Влад планували одружитися. – Владе, а коли ти мене з батьками познайомиш? – запитала наречена. – Оля, у мене з ними погані стосунки, – заявив чоловік. – Я не хочу ворушити минуле. Жінці здалася дивною така відповідь, і вона знайшла у Влада в телефоні номер його матері, і вирішила зателефонувати. – Алло, – відповів голос на іншому кінці телефону. – Здрастуйте. Мене звуть Ольга, я наречена вашого сина, — почала Оля. – Ольго, біжіть від мого сина, поки не пізно! – раптом сказала майбутня свекруха. – В сенсі бігти? Чому ви так каже? – здивовано запитала Оля, не розуміючи, що відбувається.

Оля та Влад планували одружитися. – Владе, а коли ти мене з батьками познайомиш? – запитала наречена. – Оля, у мене з ними погані стосунки, – заявив чоловік. – Я не хочу ворушити минуле. Жінці здалася дивною така відповідь, і вона знайшла у Влада в телефоні номер його матері, і вирішила зателефонувати. – Алло, – … Читати далі

Тамара Іванівна приїхала в гості до дочки й зятя. – Мамо, мені бігти треба, приготуй вечерю! – одразу заявила матері Інна. – Продукти в холодильнику. Тамара пішла на кухню. У мийці була гора посуду, плита була брудна. Вона прибрала. А що готувати? У холодильнику була ціла курка. У шафці – картопля й овочі. Невдовзі на плиті стояв борщ і плов. На столі стояв пиріг. Увечері всі поїли й розбіглися по кімнатах. – Завтра у всіх вихідний? – запитала Тамара дочку. – Так, – сказала та. – Нічого не плануйте, – попередила мати. – Мамо, що це означає?! – запитала Інна. – Скоро все дізнаєшся, – сказала Тамара Іванівна. Інна застигла від здивування.

Тамара Іванівна приїхала в гості до дочки й зятя. – Мамо, мені бігти треба, приготуй вечерю! – одразу заявила матері Інна. – Продукти в холодильнику. Тамара пішла на кухню. У мийці була гора посуду, плита була брудна. Вона прибрала. А що готувати? У холодильнику була ціла курка. У шафці – картопля й овочі. Невдовзі на … Читати далі

– Все, з мене досить! – якось сказала Інна чоловіку Ігорю. – Я їду… Жінка взяла деякі речі й поїхала до матері. Увечері Ігор уважно глянув на їхнього сина Миколу, й обійняв його. – Нічого, Миколо, ми з тобою мужики, – сказав він. Ми впораємось… Удвох їм жилося спокійно. Вони скрізь ходили разом, готували їсти, Микола допомагав у всьому. Вечорами вони розмовляли, ділилися новинами. – Завтра день народження в Інни, – якось сказав Ігор. Микола раптом серйозно глянув на нього. Щось різко змінилося в нього всередині. Він підійшов, обійняв його й заявив несподіване…

– Все, з мене досить! – якось сказала Інна чоловіку Ігорю. – Я їду… Жінка взяла деякі речі й поїхала до матері. Увечері Ігор уважно глянув на їхнього сина Миколу, й обійняв його. – Нічого, Миколо, ми з тобою мужики, – сказав він. Ми впораємось… Удвох їм жилося спокійно. Вони скрізь ходили разом, готували їсти, … Читати далі

Ігор повернувся додому з роботу. – Боже, як же я втомився, – сказав чоловік сам до себе, як тільки зайшов в коридор. Чоловік пройшов на кухню і здивувався – на нього чекав святково накритий стіл. – У нас що, свято якесь? – здивовано запитав він у дружини. – Ні, звичайна вечеря, – усміхнулася Алла. – Сідай, поки все ще гаряче! Ігор слухняно сів за стіл, почав вечеряти. – Коханий, я б хотіла тобі ще дещо запропонувати, – обережно почала розмову Алла. – Запропонувати? Що саме? – запитав чоловік. Але Ігор навіть уявити не міг, який ще сюрприз, йому підготувала дружина.

Ігор повернувся додому з роботу. – Боже, як же я втомився, – сказав чоловік сам до себе, як тільки зайшов в коридор. Чоловік пройшов на кухню і здивувався – на нього чекав святково накритий стіл. – У нас що, свято якесь? – здивовано запитав він у дружини. – Ні, звичайна вечеря, – усміхнулася Алла. – … Читати далі

Наталя сиділа на дивані, і стискала в руках чорну хустку. Пролунав дзвінок у двері. Жінка відкрила, на порозі була її мама. – Наталя, – почала Інна Петрівна. – Як ти? Михайло гарний був чоловік. Тримайся, рідна… Наталя кивнула. Сльози вже виплакані, лишилася порожнеча. – Ти тепер зовсім одна, – продовжила Інна Петрівна. – Тяжко… Але знай, у тебе є ми. – Я знаю, мамо, – відповіла Наталка. – Доню, у мене до тебе є одне прохання, – раптом сказала Інна Петрівна, потім зробила паузу, уважно подивилася на доньку і висловила їй своє прохання. Наталка вислухала матір і… застигла від почутого.

Наталя сиділа на дивані, і стискала в руках чорну хустку. Пролунав дзвінок у двері. Жінка відкрила, на порозі була її мама. – Наталя, – почала Інна Петрівна. – Як ти? Михайло гарний був чоловік. Тримайся, рідна… Наталя кивнула. Сльози вже виплакані, лишилася порожнеча. – Ти тепер зовсім одна, – продовжила Інна Петрівна. – Тяжко… Але … Читати далі

Катя приїхала додому в село на різдвяні свята. Вона вчилася в місті і її не було пів року. Мати зустріла Катю прохолодно, наче й не чекала на неї… Дівчина розглядала будинок, де виросла. Все змінилося – нові шпалери, меблі теж нові… А мати завжди копійки рахувала, та й їй надсилала зовсім мало. – Мамо, а ти ремонт зробила? – здивовано запитала Катя. – Сама? Могла б і мене почекати, я допомогла б… – А я не одна! – раптом заявила мати. – Наймала когось? – все дивувалася Катя. – Це ж дорого! – Живу я не одна! – раптом сказала та. – Як не одна? – Катя застигла, нічого не розуміючи.

Катя приїхала додому в село на різдвяні свята. Вона вчилася в місті і її не було пів року. Мати зустріла Катю прохолодно, наче й не чекала на неї… Дівчина розглядала будинок, де виросла. Все змінилося – нові шпалери, меблі теж нові… А мати завжди копійки рахувала, та й їй надсилала зовсім мало. – Мамо, а … Читати далі