Віра була на цвинтарі. Вона ховала свого чоловіка Олександра… Раптом, звідкись збоку, до Віри підійшла якась незнайома жінка. Це сталося в той момент, коли вже все закінчилося, і родичі й близькі покійного поверталася до автобуса. Той мав відвести всіх у кафе на поминки… – Прийміть мої найщиріші співчуття, – тихо сказала незнайомка Вірі, й скорботно опустила очі. – І ще одне… Прошу вас… Навіть, благаю! Вибачте мені за все! – Що-о-о? – Віра не розуміла про що та говорить.
Віра була на цвинтарі. Вона ховала свого чоловіка Олександра… Раптом, звідкись збоку, до Віри підійшла якась незнайома жінка. Це сталося в той момент, коли вже все закінчилося, і родичі й близькі покійного поверталася до автобуса. Той мав відвести всіх у кафе на поминки… – Прийміть мої найщиріші співчуття, – тихо сказала незнайомка Вірі, й скорботно … Читати далі