Романович 
– Єгоре, я не збираюся тобі прислужувати. Якщо ти думаєш, що знайшов собі нову хатню робітницю, кухарку і жилетку для стогонів в одній особі, то ти помилився! – анітрохи не соромлячись присутніх людей у магазині, прокричала молода жінка. – Можна тихіше, люди дивляться, – почав сердитися її супутник. – Чому ти заводишся через кожну дрібницю? … Читати далі
– Ти, тату, більше до нас не приходь. А то, коли ти йдеш, мама завжди плакати починає. І плаче до самого ранку. Я засну, прокинуся, знову засну і знову прокинуся, а вона все плаче і плаче. Я її питаю: “Мамо, чому ти плачеш? Через тата?..” А вона каже, що й не плаче, а просто носом … Читати далі
Двадцять п’ять років тому Роза Павлівна вийшла заміж за вдівця з десятирічним сином. Подруги хором твердили, що вона робить помилку і псує собі життя, але Роза Павлівна відповідала всім: – Чужих дітей не буває, вирощу Олексія як свого сина. І хоча налагодити стосунки з пасинком було непросто, той згодом звик до нової дружини батька. Олексій … Читати далі
– Мамо, що на сніданок? – Аліна здивовано подивилася на порожній стіл і відкрила холодильник. – Олено, Макар сік розлив. Де моя синя кофта? Олено! – Кричав з кімнати Сергій. – Мааааам! Шкарпетки мокрі. – Закотився Макар, мабуть, вже наступивши в калюжу соку. – Мамо, я запізнюся. – Аліна зачинила дверцята холодильника і запитально подивилася … Читати далі
– Слухай, я тут подумав… – Андрій неквапливо намазував мед на свіжий тост. – Цього року треба влаштувати справжнє свято. – Звичайно, – Марина посміхнулася, розливаючи ранкову каву по чашках. – Я якраз хотіла обговорити, як ми відзначимо наш перший спільний Новий рік. – Ось і чудово! – пожвавився Андрій. – Я вже все придумав. … Читати далі
– Дякую, я не буду. – Катерина відсунула від себе тарілку з запеченою картоплею і куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів. – Курка за твоїм улюбленим рецептом. – Мама здивовано підняла очі на доньку. Катерині було двадцять, і вона завжди відрізнялася хорошим апетитом. Це не заважало їй залишатися у відмінній формі. Ще зі школи, … Читати далі
Додому Олі не хотілося. Робочий день тридцять першого грудня був коротким, всі її колеги-жінки втекли до своїх дітей, чоловіків і олів’є. Радісні, сяючі, схвильовані, з величезними пакетами мандаринів і пляшкою ігристого – подарунок кожній від Миколи Ілліча. А Олю ніхто вдома не чекав. І готувати олів’є їй не було для кого. Вона глянула на мандаринову … Читати далі
– Марино, доню, схаменися! За кого ти заміж зібралася! – голосила мама, поправляючи на мені фату. – Поясни, хоча б, чим тебе Сергій не влаштовує? – зовсім розгубилася я від її сліз. – Ну як же? Мати його продавчинею працює, гавкає на всіх. Батько взагалі невідомо куди зник, а в молодості тільки те й робив, … Читати далі
– Лізо, у п’ятницю до нас приїдуть моя сестра, з чоловіком та дітьми. – Увечері, за вечерею, повідомив дружині Федір. – Надовго? – спокійно поцікавилася Ліза. Вона до непередбачених обставин ставилася спокійно. – Не знаю. У них проблеми з роботою і нема чим платити за орендовану квартиру. – Чесно зізнався чоловік. – Поки не знайдуть … Читати далі
Я стояла біля плити, помішуючи свій улюблений борщ, коли відчула рух позаду. Анжела Вікторівна, моя свекруха, тихо увійшла в кухню і, не вимовляючи ні слова, потягнулася до полиці зі спеціями. – Я вже все додала, – сказала я тихим голосом, намагаючись залишатися спокійною. – Ой, Вірочка, – з презирством махнула вона рукою, – ти ж … Читати далі