Романович

— Орисю, можна я до тебе буду ходити їсти, коли в мене буде можливість? У мене очі полізли на лоба, коли я це почула від колишнього чоловіка, який привів нашу донечку. Вона провела з ним вихідні. — Справа в тому, що Маргарита моя готує дуже несмачно. Я ледве не поперхнулася повітрям. — А ти що, … Читати далі

Сестра з міста надіслала нам в село поштою велику коробку перев’язану скотчем. Я ж до останнього надіялася, що це подарунок племіннику на день народження. Відкривши дома я побачила пару вицвілих чоловічих футболок, дві сукні з противним запахом парфумів і багато дитячого одягу. Так, одяг на сина, але він ношений і зашморганий до дірок. Але ізюминкою … Читати далі

— То ось, чого ви живете постійно в цих злиднях! — вигукнула я, побачивши, в яких умовах живуть мій син і невістка. Я вперше приїхала до них у гості після весілля. Ну як весілля – розпису. Одружилися вони пів року тому, а я тоді була в Німеччині. Працюю там, живу там, відклала грошей, забезпечила собі … Читати далі

З тазика на столі майбутніх сватів на мене дивилася ця субстанція, про існування якої я давно забула і ніколи б не згадала! Як це можна їсти??? Більше нічого не було. Взагалі! Оце і пляшки. — Пригощайтеся, — весело щебетала Оксана. — Це ж так зручно — і салат, і ситна основна страва в одному! Кинула … Читати далі

Я просила свекруху торт на день народження сина, а вона принесла пиріг, куди навіть свічку встромити було нікуди. — Каже: «Ти ж просила щось домашнє, без хімії, а прикраси — то вже зайві витрати, це ж не за 1 200 гривень з магазину!» Я тоді ще не знала, що саме з цього пирога почнеться зовсім інше … Читати далі

Повернутися в Україну було нашим спільним рішенням. Але повернулися ми без роботи, без житла, без чітких планів. Лише знали: треба щось змінювати. Спочатку жили у мами, але там не було роботи. – Мамо, ти ж розумієш, що нам буде важко з дитиною? – тихо сказала я, переступаючи поріг її квартири. Вона лише зітхнула. Ми всі … Читати далі

— Яке ще розлучення? А хто платитиме кредит мого сина?! — кричала мені в обличчя свекруха. Валентина знервовано витрусила вміст гаманця на кухонний стіл. Перерахувала купюри. Потім ще раз. Руки тремтіли. — Не може бути! — вигукнула вона й схопила телефон. Віталій не відповідав кілька секунд. Коли нарешті заговорив, його голос був байдужим: — Так, … Читати далі

Я зайшла в кімнату і отетеріла. Мама лежала на подушках, бліда, з виснаженими руками. А поруч, у своєму дорогому костюмі, сидів Антон. Його мешти виблискували так, ніби він щойно вийшов із салону, а не приїхав у село до матері яка нездужає. – Ось, синок, – мама тремтячими пальцями простягла братові дві тисячі гривень. – Це … Читати далі

Лариса поспішала додому. Вона мала хорошу новину для чоловіка, та що там хорошу, просто чудову! Вона зайшла дорогою в магазин і купила ігристого. – Зараз приготую вечерю, посидимо… – мріяла Лариса. – Миколо, я вдома! – гукнула вона, зайшовши в маленьку квартирку. Галасувати не було потреби, з будь-якого куточка квартири добре було чути, як клацає … Читати далі

Надія застигла на місці, ніби її облили крижаною водою. — Що ви зараз зробили?! – голос її здригнувся. – Ви залізли в мою сумку?! Людмила Аркадіївна повернулася, навіть не зніяковівши. На обличчі – спокій і якась поблажлива втома. — Чого ти так сполошилася? Я взяла трохи, на потреби. Все одно ж разом живемо, отже – … Читати далі