Романович 
– Мамо, ну ти ж усе одно на пенсії, – почала я, намагаючись говорити бадьоро, ніби не збиралася зараз всучити їй двох своїх дітей на три місяці. – Забери онуків на літо! Ну будь ласка! Мама втупилася в екран відеозв’язку, примружившись, ніби я запропонувала їй з’їсти ящик мандаринів зі шкіркою. – На все літо? – … Читати далі
– Що це? – Павло завмер у дверях кухні, дивлячись на тарілку з пастою, яку Марія щойно поставила на стіл. – Спагеті з соусом болоньєзе, – відповіла Марія, витираючи руки об кухонний рушник. – Я додала базилік, як ти любиш. Павло повільно поклав портфель на стілець і підійшов до столу. Його обличчя поступово наливалося фарбою. … Читати далі
Олена намазувала масло на хліб і думала, що завтра купить джем. Той, полуничний, який любить Тимофій. А може, не варто – Сергій вічно бурчить, що дитину занадто балують. – Мамо, де мій щоденник? – Тимофій влетів на кухню, одягаючи на ходу сорочку. Ґудзики застебнуті криво, комір стирчить. – Що значить де , – сказав Сергій, … Читати далі
Ольга, розбираючи полиці в кімнаті сина, знайшла завалену листівку, на якій було написано: “Матусю, я тебе люблю!” Вона притиснула її до грудей, сперлася об стіну і повільно сповзла на підлогу. Сльози вмить заструменіли по щоках, і біль обпалив серце. Ось уже п’ять років, як вона поховала свого єдиного синочка, і тільки зараз зважилася розібрати в … Читати далі
– Ти впевнений, що це гарна ідея? – Олена поправила сережку, дивлячись на своє відображення в дзеркалі. – Може, варто було почекати до офіційного оголошення про весілля? Славко підійшов ззаду і обійняв її за плечі, зустрічаючись із нею поглядом у відображенні. – Не переживай так. Це просто вечеря. Мої батьки хочуть познайомитися з тобою ближче, … Читати далі
– Мамо, а чому ти не їси бабусині котлети? – голос Льоші пролунав несподівано голосно. Він сидів за столом на кухні свекрухи, стискаючи в руці виделку. У кімнаті запанувала напружена тиша. За столом сиділи мій чоловік Ілля, його батько, і сама винуватиця мого мовчазного бойкоту – свекруха. Свекор акуратно відсунув чашку з чаєм, ніби даючи … Читати далі
– Ви знову не витерли раковину після вечері, Аліно, – тихо, але з металевою ноткою в голосі промовила Раїса Петрівна, стоячи в дверях кухні. Аліна повільно обернулася. В одній руці в неї був кухоль із недопитим чаєм, у другій – телефон, на екрані якого зависав чат із колегою. На годиннику – 22:47. – Раїсо Петрівно, … Читати далі
“Приїхати несподівано в гості до свекрухи, – подумала Світлана після розмови з чоловіком, – це єдиний спосіб вирішити його проблему”. А проблема була в тому, що після одруження минуло вже дев’ять місяців, а свекруха і невістка так і не були знайомі. Світлану це не напружувало. А от її чоловіка ця ситуація засмучувала. І врешті-решт, він … Читати далі
Павло подивився на свою дружину і гидливо зморщився. Ну хіба на такій жінці він колись одружився? Це ж не жінка, а кулька на ніжках. Маленька, кругленька, вся якась здобна. Гучна занадто. Йде квартирою – тупає, як стадо слонів. От скільки разів можна їй казати, щоб ступала акуратніше, спочатку на носок, а вже потім на п’яточку, … Читати далі
– Галю, зайди. Мій у погребі був і тобі картопельки набрав. Галина повернула до двору сусідки.– Ой, дякую, тітко Марино, я вам обов’язково поверну. – З чого повернешся то? Ох, горюшко. Поверне вона. Раніше треба було думати, коли дітей на світ приводила. Петька ніколи не був нормальним чоловіком. Галина проковтнула образливі слова, бо знала, що … Читати далі