Романович 
– Сергію, ну скільки можна? Ми ж домовилися заначку без крайньої потреби не чіпати! Ти за місяць половину перетягав! – Ти серйозно? – сорокарічний чоловік, зав’язуючи на ходу краватку, вийшов зі спальні, – а чи не ти пірнаєш туди щодня? – Мені готівка не потрібна! – Марина сердито дивилася на чоловіка. – Я як свою … Читати далі
– До чого такі витрати, Настю? – Анатолій нахилився над вітриною з обручками, вивчаючи цінники. – Це всього лише каблучки, символ. Не обов’язково цей символ має бути в золоті. Можна ж і срібні взяти. Або взагалі не купувати! – Що?! Яке весілля без обручок?! – Зате яка економія буде. – Анатолію, ну ти що?! – … Читати далі
– Мамо, а давай квартирами поміняємося, – запропонував матері Артем, одного разу забігши в гості, – навіщо вам із батьком дві кімнати? – Ну, не знаю, синку, – розгубилася Ольга Петрівна, – я, звичайно, поговорю з татом… – А ти так поговори, щоб він погодився. Скажи, що ми з Мариною подумуємо про другу дитину. У … Читати далі
– Донечко, привіт! – радісний голос матері по телефону одразу насторожив Наталю. Зазвичай мати телефонувала тільки тоді, коли їй була потрібна допомога. – Як у тебе справи? Чим займаєшся? – Мамо, я на роботі. Усе добре. У тебе щось термінове? – Так, Наталю, ти не могла б увечері зайти до мене? – Тобі знову потрібні … Читати далі
Усі гості були вже в зборі. Орендований зал ресторану гудів від численних голосів гостей. Снували офіціанти, закінчуючи сервірування великого столу. Зал був прикрашений кулями, а на стіні красувався плакат, на якому було ретельно виведено число “60”. Винуватець торжества, Анатолій Романович, той самий ювіляр, чомусь радісним не виглядав. Він зустрічав гостей, які прибували, приймав сердечні привітання, … Читати далі
В Олега тряслися руки – він не знав, з чого почати розмову. 5 хвилин тому мати поставила його перед фактом, що збирається зустрічати Новий рік у них удома. – Нам минулого року так сподобалося, що ми вирішили повторити, – повідомила вона. – Тож чекайте і готуйтеся! Їхали гості торік задоволені як коти в сметані. Тільки … Читати далі
– Мамо, ви перевіряли, хто по сусідству живе, коли квартиру купували? – голос Світлани зрадницьки здригнувся і мати це помітила. – А що сталося, донечко? – злякалася Марія Василівна. – Ні, ти скажи мені: коли ви з батьком купували двокімнатну квартиру для нас із Сергієм, ви поцікавилися, хто живе по сусідству, над нашою квартирою і … Читати далі
– Катюшо, а що у вас із квартирою відбувається? – пролунав різкий голос Валентини Іванівни просто з порога. Катерина, тримаючи віник в одній руці і совок в іншій, здригнулася і обернулася. Валентина Іванівна стояла в пальто із сірим хутром, тримаючи сумку на згині ліктя і з виразом повного невдоволення на обличчі. За її спиною Сергій … Читати далі
– Одружився з колгоспницею. І куди наш Льоня тільки дивився?! – Вечір у кафе, де збиралися подружки з компанії друзів Леоніда, набирав обертів. Дами перемивали кісточки Ксенії, молодій дружині друга, яку вони ніяк не хотіли приймати до свого “кола обраних”. – Уявляєте, дівчатка, ця швабра приїде до нас на свято. Я не хотіла, щоб мій … Читати далі
– Андрію, ти де? – влетіла в будинок дружина. – Відгукнися зараз же. Я тебе все одно знайду! Швидко спускайся вниз, розмова є! Не відсиджуйся там, я знаю, що ти вдома! Андрій сидів зараз як мишка в маленькій спальні на другому поверсі власного будинку в надії, що Марина ще якийсь час не зможе його там … Читати далі