Романович

Дитсадівська група виходила на прогулянку струнким рядком, як їх виставила вихователька. Дітлахи йшли з серйозними обличчями, зосереджено перебираючи ногами, хто в чобітках, хто в гарних черевичках. Гуляти діти любили. Вихователька повела їх у внутрішній двір. Там, за основною будівлею, був дитячий майданчик. При підході до нього стрункий ряд розсипався яскравими цятками різнокольорових курточок і пальто. … Читати далі

– Як ти міг? – Катя дивилася на чоловіка, не впізнаючи його. – Чому ти не сказав мені? – Тобі-то яка різниця? – Денис роздратовано міряв кроками кухню. – Квартира була моя, що хотів, те й зробив. – Твоя? – вона нервово розсміялася. – Ми шість років одружені, Денисе. Шість років винаймаємо кут, щомісяця рахуємо … Читати далі

Ірина пообідала, вимила посуд і лягла подрімати. Чоловік поїхав на дачу до свого друга допомогти полагодити паркан. Повернеться лише завтра надвечір, у понеділок йому на роботу. Ірина рік як вийшла на пенсію, а Павлу до неї ще два роки працювати. Несподіваний дзвінок вивів її з дрімоти. Ірина не відразу зрозуміла, що це телефон. – Так… … Читати далі

– Та скільки можна, Аліно?! – закричав із кухні Олег. – Знову ти… – Що таке? – злякавшись, прибігла вона на крик чоловіка, – Знову ти приготувала ці мерзенні макарони! Мене від них уже нудить! Ти цілими днями сидиш удома і що, не можеш нічого нормального приготувати, чи що?! – Я цілими днями з-за комп’ютера … Читати далі

– Твоя дочка тут жити не буде! – обурено піднявши брову, вимовляла Тетяна чоловікові. – Взагалі-то, такі питання потрібно обговорювати, а не ставити мене перед фактом! – Та яка тобі різниця, вона досить доросла, а будинок великий, – знизав плечима Олександр. – І взагалі, ти ж знала, що в мене є дитина. Це не було … Читати далі

– Кидаєш старого, як песика! – заревів батько, буквально ввалюючись у квартиру. – Совість у тебе є чи ні?! – З чого ти так вирішив, тату?! – впоравшись зі здивуванням від раптової появи розлюченого батька, запитала Олена. – З того й вирішив, що ти мене кидаєш! Сівши на стілець, батько упер руки в коліна, перевів … Читати далі

– Люба, на жаль, нашу вечерю в ресторані доведеться скасувати, – вимовив Іван із сумом у голосі, дивлячись на дружину з жалем. – Чому? – із прикрістю запитала Кіра. – У суботу наша річниця весілля. Ми так довго чекали на цей день. Що трапилося цього разу? – Я знаю, як ти засмучена. Повір, мені теж … Читати далі

– Я не зрозуміла, хто? – перепитала Настя, однією рукою тримаючи телефон, а другою перевертаючи на пательні сирники, якими вона вирішила сьогодні вранці побалувати Марію і Славика. – Мамо, а Марія мене образила! – як завжди занився молодший Славик, який підійшов до неї. – Не чіпала я його! Він просто ліжко не хоче заправляти, – … Читати далі

У сім’ї Павленків було одне непорушне правило – хто перший повертається з роботи додому, той і готує вечерю. На початку сімейного життя, як правило, цей тягар лежав на тендітних плечах Віри Павлівни. Пересічний бухгалтер, вона закінчувала свій робочий день у той час, коли всі інші тільки починали з тугою поглядати на годинник. Бігом домчавшись додому … Читати далі

– Отже, операцію треба робити? – Костянтин подивився на дружину. Уляна була схвильована і не знала, як бути. З одного боку, ситуація вимагала негайного рішення, а з іншого, залишати чоловіка і свекруху їй було страшно. – Може, перенести? На місяць – інший? – Ти ж знаєш, що мені виділили квоту. Усі аналізи здано. Переносити вже … Читати далі