Категорія Uncategorized

Юля, ти ж розумієш, що тепер усі гроші, які у вас є, ти маєш сестрі віддати? – заявила мені мама. Говорила вона голосно, і я злякалася, щоб хтось не почув, адже в хаті було багато людей. Я зачинила двері на кухню, і тихо питаю: – Мамо, ти взагалі про що? Які гроші? – Ті, що ви на квартиру складали. Вам вона тепер не потрібна, а сестра твоя двійню чекає, їй треба десь жити, – спокійно каже мама. – Сестра заміжня, у неї чоловік є, от нехай він про неї і дбає. А у мене своя сім’я, не збираюся я нікому нічого давати, – пояснила я мамі

Не встигла моя мама нам з чоловіком поспівчувати, як відразу покликала мене на сторону, сказала, що має до мене серйозну розмову. – Юля, ти ж розумієш, що тепер усі гроші, які у вас є, ти маєш сестрі віддати? – заявила… Продовжити читання →

– Переходимо на окремий бюджет. Кожен платить за себе. Набридло! – Гаркнув чоловік на дружину

Олена Сергіївна затрималася біля дзеркала у передпокої, прискіпливо розглядаючи своє відображення. Нова стрижка, зроблена в дорогому салоні, безперечно їй пасувала. Жінка задоволено усміхнулася своєму відображенню, поправила комір кашемірового пальта і подивилася на годинник: пів на сьому. Михайло мав уже повернутися… Продовжити читання →

То ви за 8 років не спромоглися гроші на одну квартиру скласти? Що ви там робите в тій Італії? – з докором якось запитала мене невістка. Я вважала, що сина я не обділила, адже залишила йому свою відремонтовану квартиру. Та невістка залишилася невдоволеною, вона хоче обіцяної мною нової квартири. А оскільки Меланія вміє рахувати, вона розуміє, що таким темпом на нову квартиру я назбираю не скоро. В знак протесту, коли я приїжджаю додому на свята, невістка збирає дітей і їде до своєї мами

– Нема вам чого додому їхати, нас вдома не буде, – каже мені невістка по телефону. – Як не їхати? Я вже і відпустку взяла. А де ж ви будете? – розгублено питаю. – Ми до моїх батьків поїдемо на… Продовжити читання →

– Тетяно, ви мені ще навіть не невістка, а вже свої правила диктуєте

– Тетянко, люба, проходьте, роздягайтеся, – Лідія Василівна обмахнулася рушником, витираючи мокрі руки. У передпокої пахло хвоєю, мандаринами і чимось смаженим. – Дякую, – Таня обережно поставила свою витончену сумочку на полицю для взуття, оглядаючи тісну, але затишну квартиру. Її… Продовжити читання →

Ремонт там був найпростіший, але це вже добре, у молодих із меблів – нічого. Тільки те, що ми з чоловіком віддали. Зять у нас не сирота. Є в нього мама. Тільки сваха моя Оксана Миколаївна із серії “не дати, а самій урвати”

— Доню, – прийшла до Лери у вихідний, – ми з батьком вирішили вам із зятем подарунок зробити, купіть щось собі у квартиру. Лера подякувала. Воно й зрозуміло, заміжня наша дочка всього 4-й рік, зараз у декрет збирається піти. Квартиру… Продовжити читання →

– Знаєш, – сказав Андрій, обіймаючи дружину, – я зрозумів одну просту річ. Неважливо, скільки ти заробляєш. Важливо, хто ти є насправді

– Оленка! Ти вдома? Ти навіть не уявляєш, що сьогодні сталося! – пролунав гучний голос Андрія з передпокою.- Мені зарплату підняли втричі, тепер будеш моєю прислугою – заявив чоловік Олена витерла руки кухонним рушником і виглянула з кухні. Чоловік стояв… Продовжити читання →

Вона не може тут жити, вона нам ніхто, – чую як дочка мого чоловіка голосно пояснює своєму брату, що мене треба виселяти з будинку, в якому я прожила останніх 15 років. – Зачекай, Марино. Не все так просто. Куди зараз тітка Тамара піде? – каже Юрій, син мого чоловіка, якого я завжди вважала більш людяним і порядним, ніж його сестру, за 15 років спільного життя з чоловіком я таки щось встигла побачити. Нещодавно не стало мого чоловіка. Приїхали його діти від першого шлюбу, і відразу взялися розпоряджатися спадщиною. В принципі, спадок не малий: будинок, город, гараж, машина. Я не особливо не претендувала ні на що, але якщо чесно, то і не думала, що мене так швидко почнуть з хати виганяти

– Вона не може тут жити, вона нам ніхто, – чую як дочка мого чоловіка голосно пояснює своєму брату, що мене треба виселяти з будинку, в якому я прожила останніх 15 років. – Зачекай, Марино. Не все так просто. Куди… Продовжити читання →

— Мамо, як ти це зробила? — здивувалася Катя. — Старими методами, доню

— Мамо, мене відправляють у відрядження на два місяці. Чи зможеш пожити з Олежиком? — її голос звучав настільки тривожно, що навіть Ірина Миколаївна трохи розгубилася. — Звісно, зможу, — відповіла вона спокійно. — У чому може бути проблема? Він… Продовжити читання →

Там, де ніжність вважають слабкістю…

– На дідька трирічній дитині букет квітів? – Юля нахилилася над вазою, та втягла носом солодкий аромат. – Не розумію тебе. На ці гроші можна було хороший торт замовити, або викликати аніматорів. – А ти й не зрозумієш мене, –… Продовжити читання →

— Ах, Ніночко, не люби ти мене так, дитинко, коли прийде мій час, тобі буде важко, не треба так. — Матусю, ну не кажи ти так… знаєш же як я тебе люблю. Ти ж мене теж любиш, мамо? — Звісно, люба, хіба може мати не любити власне дитя, те, яке виносила під серцем

— Мамо, я ось ці твої речі беру, добре? – Ніна нахилилася над матір’ю і розмовляла з нею, ніби з маленькою.Мати кивнула, вона сиділа розгублена, кліпаючи очима. Маленька, сухенька, сиве волосся заплетене й укладене в елегантну гулю, руки, сухі й… Продовжити читання →

« Старіші записи

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑