Категорія Uncategorized

Ольга відчинила двері квартири та увійшла всередину. Олексій незворушно лежав і дивився телевізор. – Олю, це ти? Увечері в клуб сходимо? Тільки дочку відвези батькам!, – крикнув він, не виходячи. – Матуся прийшла! Привіт! –  з кімнати вибігла п’ятирічна Марійка… Продовжити читання →

– Ти напевно не зрозуміла, мамо. Ми квартиру уже продали, нам нема де жити. Ми що, даремно через дві області до тебе їхали? Нам нема де жити, – каже мені моя донька Маргарита. – Рито, а чого ж ти не… Продовжити читання →

– Дочка, я тебе не люблю, і нічого не можу з цим вдіяти, – сказав батько. Від його слів у Поліни защеміло серце. – Ти ж казав, розкаявся, що покинув мене, і тепер хочеш бути із сім’єю. – Я брехав,… Продовжити читання →

– Марино, доню, схаменися! За кого ти заміж зібралася! – голосила мама, поправляючи на мені фату. – Поясни, хоча б, чим тебе Сергій не влаштовує? – зовсім розгубилася я від її сліз. – Ну як же? Мати його продавчинею працює,… Продовжити читання →

– Ти чула, що я сказала? – голос матері звучав буденно, ніби вона просила передати сіль за обідом. Карина завмерла з лійкою в руках. Вода продовжувала литися на петунії, які вона посадила місяць тому вздовж доріжки. Ці квіти були її… Продовжити читання →

Замок клацнув і заскрипіли двері, що відчинялися. Катя, шльопаючи босими ногами по брудній підлозі, вибігла в передпокій. В очах дитини була надія, що ця тітка, яку звати Поля, іноді приносить їсти, але зараз в її руках нічого не було. Жінка… Продовжити читання →

Це була наша двадцята річниця шлюбу, донька виросла, на навчання поїхала і я вірила, що ми нарешті відсвяткуємо разом якось романтично. Все ж ще не старі, нам по 40 було. Петро знав, що я все життя мрію поїхати на море… Продовжити читання →

Наталя пішла несподівано. Просто в один будній день провела чоловіка і сина на роботу, дочку в коледж, свекруху в поліклініку робити крапельницю, процес нешвидкий, зібрала всі свої речі і переїхала в квартиру, яка їй недавно дісталася від бабусі. Бабуся ця… Продовжити читання →

Я невістка: звичайна, працююча, без корони на голові. Ми з чоловіком живемо у власній квартирі в місті, яку самі тягнемо – кредит, комуналка, робота з ранку до ночі. Свекруха живе в селі, там же й зовиця. І все було б… Продовжити читання →

«Може, і нічого серйозного, — думала Юля, — але все це якось дивно. Дивитися на неї став часто. Посміхається їй. Говорять про всяку нісенітницю і при цьому сміються. Усамітнюються при кожному зручному випадку. Все це підозріло». Юля вирішила перевірити свою… Продовжити читання →