Категорія Uncategorized

Ольга маринувала опеньки, як раптом пролунав дзвінок у двері. Її чоловіка вдома не було, та й він має ключі… А донька Настя була вдома. – Хто ж там такий, цікаво? – пробурмотіла Ольга й пішла відкривати. На порозі стояв незнайомий хлопчик років десяти. – Доброго дня, – привітався він. – Мені потрібен ваш чоловік! Він вдома? Ольга застигла від здивування. – Привіт, – пробурмотіла вона. – Його немає зараз. А що ти хотів? Може, я можу допомогти? – Ні, мені особисто він потрібний. Розмова є. Серйозна! Ольга не розуміла, що відбувається

Ольга маринувала опеньки, як раптом пролунав дзвінок у двері. Її чоловіка вдома не було, та й він має ключі… А донька Настя була вдома. – Хто ж там такий, цікаво? – пробурмотіла Ольга й пішла відкривати. На порозі стояв незнайомий… Продовжити читання →

Віктор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню. Ірина якраз варила гарбузову кашу дітям. – Де у нас швабра? – навіть не привітавшись запитав чоловік. – Яка ще швабра? – здивувалася Іра. – Звичайна, якою миють підлогу, – єхидно сказав Віктор. – Хочу прибрати, бо дивитися не можу, як ти запустила будинок. – Але Вітя, я ж.., – спробувала щось сказати дружина, але Віктор розвернувся і пішов. Ірина здивовано дивилася йому в слід, не розуміючи, що найшло на її чоловіка. Але невдовзі все з’ясувалося

Віктор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню. Ірина якраз варила гарбузову кашу дітям. – Де у нас швабра? – навіть не привітавшись запитав чоловік. – Яка ще швабра? – здивувалася Іра. – Звичайна, якою миють підлогу, – єхидно сказав… Продовжити читання →

Ліля запекла соковиту курочку, приготувала вишуканий десерт, накрила святковий стіл. Сьогодні вона вирішила влаштувати романтичний вечір своєму чоловіку. Іван пообіцяв прийти з роботи раніше. – Тепер все готово! – сказала сама до себе жінка, поправивши зачіску. Раптом в коридорі почувся звук дверей і якийсь незрозумілий сміх. – А це ще що таке? – подумала Ліля і пішла подивитися. Жінка вийшла в коридор і застигла на місці. -Ів ане! Що це все означає? – вигукнула Ліля, побачивши свого чоловіка в обіймах з своєю подругою

Ліля запекла соковиту курочку, приготувала вишуканий десерт, накрила святковий стіл. Сьогодні вона вирішила влаштувати романтичний вечір своєму чоловіку. Іван пообіцяв прийти з роботи раніше. – Тепер все готово! – сказала сама до себе жінка, поправивши зачіску. Раптом в коридорі почувся… Продовжити читання →

Ганна набрала у велику клітчасту сумку картоплі,  та інших сільських гостинців. Жінка поїхала до дочки та зятя у гості. – Оленко, я вже в поїзді. Нехай Василь мене зустріне на вокзалі, бо в мене сумка важка, – сказала вона доньці. – Добре мамо, зустрінемо, – відповіла Олена. Наступного ранку Ганна вийшла з поїзда. – Мамо, ми тут! – почула вона, як гукає її Олена. Ганна обернулася, і помітила, що донька приїхала з якимось чоловіком, не схожим на її зятя. Жінка придивилася до незнайомця, і застигла від здивування

Ганна набрала у велику клітчасту сумку картоплі,  та інших сільських гостинців. Жінка поїхала до дочки та зятя у гості. – Оленко, я вже в поїзді. Нехай Василь мене зустріне на вокзалі, бо в мене сумка важка, – сказала вона доньці…. Продовжити читання →

— Тату… — ледь чутно прошепотіла Ліза, з трудом повертаючи голову, немов навіть цей маленький жест давався їй з неймовірним зусиллям.

— Тату… — ледь чутно прошепотіла Ліза, з трудом повертаючи голову, немов навіть цей маленький жест давався їй з неймовірним зусиллям. Вона лежала в лікарняній палаті вже чотири довгих місяці. Хвороба, як тінь, невідступно повзла по її тілу, висмоктуючи з… Продовжити читання →

Родині Ольги та Петра довгий час не щастило. Багато років у них не було дітей.

Родині Ольги та Петра довгий час не щастило. Багато років у них не було дітей. Ольга Сергіївна, бідолашна, перепробувала все: пройшла через десятки клінік, побувала в монастирях, об’їздила святі місця, навіть путівку до Єрусалиму придбала. Її чоловік Петро був поруч… Продовжити читання →

Вітчим їх не ображав. Принаймні, шматком хліба не докоряв, через навчання не лаявся. Тільки коли Аня поверталася пізніше, ніж належало, міг накричати.

Вітчим їх не ображав. Принаймні, шматком хліба не докоряв, через навчання не лаявся. Тільки коли Аня поверталася пізніше, ніж належало, міг накричати. — Я обіцяв твоїй матері, що догляну за тобою! — кричав він у відповідь на невпевнені заперечення Ані… Продовжити читання →

Анна стояла біля сірих, облущених дверей пологового будинку, немов висічена з каменю — нерухома, стиснута зсередини тяжкістю самотності.

Анна стояла біля сірих, облущених дверей пологового будинку, немов висічена з каменю — нерухома, стиснута зсередини тяжкістю самотності. У руках вона міцно притискала новонароджену Свєту, загорнувши її в тонкий блакитний конверт, який здавався занадто яскравим для цієї похмурої ночі. Блакитний… Продовжити читання →

— Готувати треба більше і частіше. Удома, самій. І грудинку можна не купувати, а самій робити. Не знаєш як? Запитай рецепт у мами моєї, вона тобі сотні разів пропонувала, але ти ж тільки пирхала. І йогурти можна вдома робити. З варенням, мама тобі приносила, але ти знову ж — пику кривиш

Валерія нещодавно від чоловіка пішла. Їхній спільній дитині зараз рік і вісім місяців, але просто жити далі стало зовсім несила. — Загострилося все, як це й буває, коли я стала практично залежною від нього в декреті, — розповідає молода жінка… Продовжити читання →

Картку Павло попросив у середу, за сніданком. Голос правильний — стурбований, але не панічний.

Картку Павло попросив у середу, за сніданком. Голос правильний — стурбований, але не панічний. — Катя, корпоративний платіж горить, мою картку заблокували, на два дні всього, виручай. Я витерла руки об фартух, дістала картку з гаманця. Павло взяв її швидко,… Продовжити читання →

« Старіші записи

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑