Категорія Uncategorized

— Куди це ти збираєшся? У будинку справ повно! А ще город, кури, качки! Варя! – кричала Наталя Петрівна. – Ми ж родина! А я не можу сама це все тягнути! – Додому йди! Я там з тобою розмовлятиму! –… Продовжити читання →

“— Я не бажаю бачити тебе на ювілеї власного сина! Гадаю, я висловлююсь цілком зрозуміло. — Але чому? — Не буду вигадувати. Скажу, як є. Тому що мені соромно! Жанна закінчувала готувати борщ, коли дверний дзвінок прорізав звичну тишу квартири…. Продовжити читання →

“— Гарненька квартирка, — процідила крізь зуби мати, оглядаючи Лерині володіння. — От би Юленьці таку двокімнатну. А то вони з малюком змушені в гуртожитку жити, а тобі одній он які хороми дісталися. Несправедливо. — Юлька з Толіком сидять, склавши… Продовжити читання →

“– Я мушу поїсти вдома. Щоб бабуся не сварилася. – Як це – не сварилася? – Ілля насупився. Петя опустив очі в  тарілку і ледве чутно промовив: – Вона сказала, що я її об’їдаю. Що через мене в неї грошей не вистачає… Продовжити читання →

“Сховавшись від дощу у старому  сараї на дачі, Надя випадково підслухала підступний план рідні покійного чоловіка, і діяла на випередження… Надія тримала в руках пакет із помідорами й відчувала, як холодні краплі дощу барабанять по каптуру куртки. Серпень видався дощовим, небо затягло… Продовжити читання →

“— Ігорю, а де мені сісти? — тихо запитала я. Він нарешті подивився в мій бік, і я побачила в його очах роздратування. — Не знаю, розберися сама. Бачиш, усі зайняті розмовою. Хтось із гостей хіхікнув. Я відчула, як кров… Продовжити читання →

“– Я тебе дуже прошу, подзвони всім, кого ти запрошувала, та скасуй! Аліса сама покличе того, кого вважає за потрібне. – Як ти собі це уявляєш? Ти мене хочеш зганьбити перед усією ріднею? Я сама поговорю з твоєю дружиною і… Продовжити читання →

 “Я була для своєї сім’ї безплатною хатньою робітницею, поки не поїхала по бізнесу в іншу країну. І всім утерла носа Олена Володимирівна стояла біля плити, помішуючи суп, коли чоловік увійшов на кухню та кинув на  стіл запрошення. – Твоя зустріч випускників, –… Продовжити читання →

 – Ой, дівчино, даремно ти його вітаєш, не одружиться. А як і одружиться, то намучишся з ним. Як літо настане, понаїдуть міські красуні, що робитимеш? Згориш від ревнощів. Не такого тобі треба хлопця, – вимовляла їй тітка Марія. Та хіба… Продовжити читання →

– Що ж ти робиш… – голос колишньої свекрухи дзвенів від обурення. – Ти взагалі розумієш, що твориш? На вулиці холоднеча! А мій онук одягнений так легко! Він же замерзне! Ти хочеш, щоб хлопчик занедужав? – Ти неправильно його тримаєш!… Продовжити читання →