Категорія Uncategorized
— Тільки, будь ласка, не лізьте до нього. Посидьте спокійно, я швидко, — попередила невістка. — Він у вас як музейний експонат? Дивитися можна, торкатися — не можна? — Валентина поспішно знімала взуття. — Валентина Сергіївна, давайте без сарказму, добре?… Продовжити читання →
— Олечка, так не можна, все ж мати це рідна… — Мати?! Це слово до неї не підходить зовсім! Запам’ятай, будь ласка, у мене немає матері. Немає. Її не стало під час пологів. — Оля… — ахнула Софія Борисівна. —… Продовжити читання →
— Пам’ятаєш, минулої зміни у нас дівчина народжувала? Ну, кричала ще грубо — за що їй все це дістається. Брудно лаялася, не мужик так зможе, аж неприємно таке було від жінки чути! — Пам’ятаю, і що з нею? — відповіла… Продовжити читання →
“– Нічого, Славко! Не сумуй! Зате Новий рік ти шикарно зустрів! Ось і рідне місто. Слава спустився з перону, вийшов на привокзальну площу та попрямував до автобусної зупинки. Він не повідомив свою дружину, що приїде сьогодні. Настрій у Слави був… Продовжити читання →
“– Світлано, але ж там взимку холодно! Пічне опалення, дрова тягати треба! – Мамо, ти ж сільська, у дитинстві у тебе тільки такий побут і був. Дідусь із бабусею все життя у селі прожили, й нічого. А влітку взагалі краса… Продовжити читання →
“– Ну, ви мене назад у дитбудинок віддасте? Та тітка сказала, що ви поспішили, взяли мене, бо не знали, що дитина народиться. А я не свій… Марина стояла біля плити і смажила млинці. Скоро чоловік прийде з роботи і вони… Продовжити читання →
“– Господи, ти його хіба виховувала? Не гнівай Бога! – Вигукнула невістка. – Нагадаю тобі ще раз, не ти його виховувала! Дякую діду та бабусі! Мишко з дитинства виховувався у бабусі та дідуся. Мати Тетяна народила його у сімнадцять років,… Продовжити читання →
“-Дивись, як вирядилася, – пробурчала одна стара. – До кавалера напевно побігла. Ні турбот, ні тривог. Одні гулянки на умі. – Твоя правда, пурхає по життю як метелик. Нічого їй не треба. Вбратися, нафарбуватися і шусть з дому на цілий… Продовжити читання →
“– Світлано, але ж там взимку холодно! Пічне опалення, дрова тягати треба! – Мамо, ти ж сільська, у дитинстві у тебе тільки такий побут і був. Дідусь із бабусею все життя у селі прожили, й нічого. А влітку взагалі краса… Продовжити читання →
“«Невже ця зла, схожа на загнаного звіра жінка – його мати? ». Її слова: «Ти – моя помилка молодості» – так і звучали у нього у вухах Про себе Льоша знав тільки те, що знайшли його кричущим від голоду і… Продовжити читання →