Алла випровадила чоловіка у відрядження, сама трохи прибрала у квартирі, і вирішила провести вечір зі своєю подругою – Людмилою. Жінка купила коробку тістечок та поїхала у гості. Вже в дорозі, Алла зателефонувала до Люди, але та не відповіла. – Напевно, щойно прийшла з роботи і вирушила в душ, – подумала Алла. Коли вона підійшла до дверей квартири Людмили, то почула музику. Алла подзвонила у двері. Музика зупинилася. Алла подзвонила ще раз: – Люда, це я, відкривай! Двері відчинилися. Алла заглянула всередину квартири подруги і… застигла від побаченого

Алла випровадила чоловіка у відрядження, сама трохи прибрала у квартирі, і вирішила провести вечір зі своєю подругою – Людмилою. Жінка купила коробку тістечок та поїхала у гості. Вже в дорозі, Алла зателефонувала до Люди, але та не відповіла. – Напевно, щойно прийшла з роботи і вирушила в душ, – подумала Алла. Коли вона підійшла до … Читати далі

Ольга Сергіївна перебирала речі покійного чоловіка, як раптом в кімнату зайшов її син. – Мамо, ми ремонт у своїй кімнаті зробимо, – з порога почав Іван. – Марійка каже, що там старими речами пахне. Можеш нам грішми допомогти? Ти ж на весілля нам нічого не дарувала… Ольга Сергіївна задумалась. Грошей у неї не було. Раптом вона згадала про золоті сережки, які їй подарував чоловік. Вона їх не носила, а тільки зрідка відкривала скриньку й милувалася. Ольга Сергіївна відкрила шафу, дістала скриньку, відкрила її й ахнула

-Мамо, тут така справа… – сказав Іван. – Одружуватися я зібрався… На Марійці. -Треба ж, півроку зустрічаєтеся, і вже одружуватися! – сплеснула руками Ольга Сергіївна. – Синку, але в мене грошей немає на весілля, сам знаєш. -Та ми весілля не робитимемо, з друзями в кафе посидимо і все… Тут справа в іншому. Жити нам нема … Читати далі

– Як ви могли кинути літнього батька напризволяще? Як могли роками навіть не поцікавитись, як він живе? Як могли спокійно жити, знаючи, що він зовсім один! – Не один, як виявилося, – молодша сестра Ліда підійшла до Віри, пильно подивилася їй у вічі, – і дякую вам за це…

Після похорону батька діти повернулися до його трикімнатної квартири. Там пахло старими книгами, ліками та тим самим одеколоном «Шипр», який батько купував ще за радянських часів. Валентина, старша сестра, одразу вмостилася у крісло біля вікна. Там завжди сидів Петро Семенович. – По закону все ділиться порівну, – заявила вона, оглядаючи кімнату поглядом оцінювача, – я, … Читати далі

– Ніяких Ксюш я не знаю і знати не хочу! Це дівчисько не гідне жити в нашому будинку! Через неї не стало моєї дитини, мого маленького синочка. Йому було лише п’ять

– Мені вчора дзвонила Ксюша, – засуджувала Марія, вимовляючи своїй невістці. – Вона скаржиться, що ти зовсім не звертаєш на неї увагу. – Ти вдаєш, що її не бачиш і не чуєш. Відштовхуєш, якщо вона до тебе підходить. Як ти можеш так чинити? Їй лише вісім років! – Ксюша? Яка Ксюша? – награно здивувалася Валентина. … Читати далі

“Так, я ввечері вcя твoя, Боря сьогодні знову таксує, тому я вільна”,-щебетала по телефону Лариса

Мене звати Борис, мені 40 років. Все частіше я став згадувати слова своєї покійної  бабусі: А  я не хотів довго чекати. З молодості був нетерплячий. У 25 років я зустрів  Ларису, й закохався по самі вуха. Запрошував її в ресторани, влаштовував сюрпризи, дарував квіти та дорогі подарунки. Словом, стелився як тільки міг, лише б вона … Читати далі

Місяць тому до 56-річної Лідії прийшов свататись сусід. – Ліда, я говорити гарно не вмію. Скажу, як є. Я тебе люблю.

Лідії 56 років. 6 років тому вона поховала свого  чоловіка Михайла. Жили вони з чоловіком добре. Михайло завжди в усьому допомагав дружині, і справою, і чуйним словом. Виростили єдиного сина Олега. Він вже дорослий, живе у місті. Вже має свою родину. Красуню дружину Марину та двійко  синів-близнюків. Ось 6 років тому Михайла не стало. Мав … Читати далі

Того дня Марина відпросилася з роботи раніше. Вона написала Миколі, щоб зустрів її на зупинці. Та нікого на зупинці не було… Вдома теж Миколи не виявилося, а телефон був вимкнений… – Хм, дивно якось, – думала Марина. Раптом вона побачила ноутбук Миколи. На екрані було відкрите якесь листування… Дівчина машинально кинула погляд на переписку… – Боже, навіщо я це прочитала?… Марина сіла на диван і обхопила голову руками

Того дня Марина відпросилася з роботи раніше. Вона написала Миколі, щоб зустрів її на зупинці. Та нікого на зупинці не було… Вдома теж Миколи не виявилося, а телефон був вимкнений… – Хм, дивно якось, – думала Марина. Раптом вона побачила ноутбук Миколи. На екрані було відкрите якесь листування… Дівчина машинально кинула погляд на переписку… – … Читати далі

А це нічого, що я все чула та ця квартира моя? Це по-перше. Ти чоловік та маєш займатися цим питанням, це по-друге, – звернулася я до зятя. – А по-третє, якщо вам тісно, то може ви переїдете в той будиночок, для дитини буде корисним свіже повітря.

Моїй доньці 28 років, до одруження ми проживали разом в моїй двокімнатній квартирі. Нещодавно Олеся познайомила мене зі своїм майбутнім чоловіком. Вони одружилися та так, як не мали власного житла, переїхали у мою квартиру. У них народилася донечка та у мене вдома стало гамірно та весело.Ми маємо ще будинок в селі, колись там жили мої … Читати далі

” Ніхто не дізнається, що дитина не моя, виходь за мене заміж. Ми будемо жити разом, і я буду любити тебе, і сподіваюся, що ти теж мене полюбиш”. Наталка погодилася

Мій брат від природи добрий, і його доброту цінують всі навколо. Він навіть одружився по доброті душевній. Ось як це сталося. Одного разу після роботи Антон повертався додому, коли побачив, що назустріч йому зі сльозами на очах іде його красуня-сусідка Наталка. Він був закоханий у неї ще зі школи, але коли побачив, що вона зустрічається з Дмитром, … Читати далі

– Віро, а може все-таки продамо квартиру? – жалібно протягнув Ігор. – Купимо більшу, будемо разом

– Доню, тут така справа… – мати нервово смикала край скатертини. – Ігор з Оленою зібралися квартиру купувати, перший внесок потрібен. – І до чого тут ми з Андрієм? – Віра відволіклася від миття посуду й уважно подивилася на матір. – Ну як до чого… У вас же двокімнатна квартира, а живете вдвох. Можна і … Читати далі