– Свєто, ми їсти хочемо! Досить уже лежати! – пролунав над вухом незадоволений голос чоловіка. Голова розколювалася, горло страшенно боліло, ніс закладений! Спробувала встати – тіло наче ватяне. Не дивно, що вона захворіла.Весь тиждень стояла спекотна погода, а вчора, ближче до вечора, пішов сніг із дощем. Весна… Таксі викликати не виходило, що в таку погоду … Читати далі
– Славику, може, встанеш із дивана і допоможеш мені розібрати сумки? – з явним невдоволенням крикнула Марина. – А потім що? Обід приготувати і черевики всім почистити? – В’ячеслав навіть не сіпнувся з місця. – Хто тебе змушує стільки купувати? Сама винна. За вісім років сімейного життя Марина звикла, що вона “сама винна”.Привела у світ … Читати далі
– Добрий день, скажіть, я можу здати це назад? – запитала Яна у продавця за прилавком, простягаючи велику свічку в подарунковій упаковці. Невисокий, зморшкуватий чоловік у сірому засмальцьованому фартусі поправив окуляри на своєму носі і, діловито насупившись, потягнув до себе упаковку, а потім обережно розгорнув. Приміщення тут же наповнилося запахом тухлої риби. – А-а, пам’ятаю … Читати далі
— Мишко, дивись! — я завмерла біля хвіртки, не в змозі повірити своїм очам. Чоловік незграбно переступив поріг, зігнувшись під вагою відра з рибою. Ранкова прохолода липня пробирала до кісток, але те, що я побачила на лавці, змусило забути про холод. — Що там? — Михайло поставив відро і підійшов до мене. На старій лавці … Читати далі
Номер був незнайомий, та Таїсія відповіла. Дзвонила Ельвіра, з якою вона не бачилася і навіть не розмовляла телефоном майже рік. -Таю, мені б хотілося з тобою зустрітися. У тебе сьогодні чи завтра не буде вільного часу? – Запитала Еля. – Щось важливе? – Поцікавилася Таїсія. – Думаю, так. – Добре, давай тоді сьогодні о пів … Читати далі
– Що трапилося? Ви чого тут? – вдає здивування невістка. Я спокійно розкладаю речі, кажу Степану, який мене привіз, щоб теж заходив, а невістці відповідаю: – Ти, Дарино, напевно забула, що це моя квартира. Чого ти дивуєшся? Я додому повернулася. Чи ти не рада? Невістка змінилася в обличчі, але перед моїм гостем не стала влаштовувати … Читати далі
– Так, Тетяно Сергіївно, сьогодні тебе виписуємо, – жінка-лікар усміхнулася якоюсь сумною посмішкою. – Зустрічати тебе хто-небудь буде? – Мама… дідусь із бабусею… – Гаразд, дзвони їм, та збирайся! Лікар підвелася і попрямувала до дверей. Біля дверей зупинилася і похитала головою. – Сама ще дитина, сімнадцяти нема, а вже мама. Ні чоловіка, ні батька… – … Читати далі
— Донечко, прошу тебе… вислухай мене! – ридала свекруха. — Ні, Віро Василівно. Говорити нам нема про що, – відрізала Олена. Жінка подивилася на чотирирічного Іванка. Він був копією свого батька. Але тепер це вже не мало абсолютно ніякого значення. А ще не так давно, Олена б усе віддала за ці слова. Адже тоді, коли … Читати далі
Перебираючи речі в шафі для білизни, Лариса здригнулася, коли двері в її кімнату відчинилися, і на порозі, немов кам’яна статуя, застигла розлючена свекруха. Галина Василівна в цю мить нагадувала справжню фурію. Навіть волосся жінки вибилося місцями з тугого пучка і стирчало в різні боки. – Тобі більше зайнятися нічим, як тільки в шафі копатися цілими … Читати далі
— Даш, тільки послухай! Я бачив неймовірний кухонний гарнітур у «МебліСвіт»! Ідеально підійде для мамчиної кухні, саме в тих відтінках, які вона хотіла! — Льоша, сяючи ентузіазмом, втупився в планшет, гортаючи фото меблів. — Подивись, як класно буде виглядати! Даша хмикнула й продовжила розкладати продукти після магазину, навіть не глянувши на чоловіка. — І як, … Читати далі