У квартирі подружжя уже третій день тиша. Олена вставала о пів на сьому ранку, по дзвінку будильника. Приводила себе до ладу, пила каву, яку вже третій день варила тільки для себе, і рівно о сьомій залишала квартиру. Відразу після цього підіймався Савелій. Він сам смажив яєчню, варив каву. Сьогодні він не знайшов випрасуваної сорочки – … Читати далі
— Ого, а ти хто? — пролунав низький чоловічий голос зі спальні, коли Марина відчинила двері власної квартири. — Взагалі-то це моє запитання, — відповіла вона, завмерши на порозі. — Що ви робите в моїй спальні? У дверному прорізі з’явилася блондинка з довгим волоссям, недбало накинувши на себе шовковий халат. Макіяж і пихата посмішка натякали, … Читати далі
— Щоб через три дні тебе і всіх твоїх речей не було в моїй квартирі! — гримнула, наче блискавиця пройшла по моєму тілу, хазяйка, й різко грюкнула дверима. Я стояла посеред кухні, тримаючи чашку з недопитим чаєм, і мені здавалося, що щойно хтось вимкнув світло в усьому моєму житті. Мовчки. Без попередження. Три дні. Три. … Читати далі
– Асю, – сказав Геннадій дружині, повернувшись увечері додому, – я чомусь сьогодні не зміг розплатитися карткою. Може, у банку щось трапилося? – Все нормально, просто я заблокувала твою карту, – спокійно відповіла Ася, продовжуючи займатись вечерею. – Заблокувала? Навіщо? – здивувався чоловік. – Не навіщо, а чому! Бо ти вже чотири місяці не працюєш, … Читати далі
– Знаєш, Юро, вона тобі сестра, а я – дружина. І я вже більше не можу дивитися на те, як ти забираєш від наших дітей і несеш все Олені. Юрій і сам розумів, що дружина має рацію, але по-іншому вчинити не міг. Коли сестрі була потрібна допомога, він першим подавав свою руку, і так було … Читати далі
-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім? Тому, вперед і з піснею, а я мабуть поїду собі, – говорив Віктор Валентині збираючи речі. А вона стояла і не могла повірити своїм вухам. І це Віктор, який у … Читати далі
Тоня прополювала грядки, коли почула, що хтось її кличе у дворі. Витерла піт із чола й вийшла до хвіртки. Там стояла незнайома жінка. — Тоню, здрастуй! Розмова є. — Здрастуй. Ну, заходь, коли прийшла… Тоня запросила жінку до хати, поставила чайник грітися. Цікаво, що їй потрібно? — Мене Ніною звати. Ми з тобою особисто не … Читати далі
— Лідко, а правду баби кажуть, що Настя Морозова від Льошки твого пузата ходить? — єхидно запитала сусідка Дарина, коли Ліда йшла повз її будинок. — А я пліток не збираю, і нічого такого не чула, — спокійно відповіла Ліда й пішла далі. Але розмова ця засіла в голові. Родину Морозових особисто не знала, але … Читати далі
– Галю, зайди. Мій у погребі був і тобі картопельки набрав. Галина повернула до двору сусідки.– Ой, дякую, тітко Марино, я вам обов’язково поверну. – З чого повернешся то? Ох, горюшко. Поверне вона. Раніше треба було думати, коли дітей на світ приводила. Петька ніколи не був нормальним чоловіком. Галина проковтнула образливі слова, бо знала, що … Читати далі
— Гліб, а де мій ноутбук? Я його на столі залишала вранці, точно пам’ятаю. Юля увійшла до вітальні, стягуючи на ходу легкий шарф. День видався метушливим, зустріч з клієнтом затягнулася, і тепер їй потрібно було терміново доробити правки по макету, які обіцяла вислати ще до півночі. Вона кинула сумку на крісло і оглянула кімнату. Ноутбука … Читати далі