– Чудово. Тоді ось тобі мій наказ: до кінця тижня закриєш борг за іпотекою

– Та ви взагалі розумієте, хто тут головний? – Андрій кричав так, що я ледь не впустила чашку з чаєм. – Андрію, ти чого розлютився? – спокійно запитала я, дивлячись на нього поверх окулярів. – А того, Ніно Василівно! Ви мені півроку мізки пудрили, що я вам винен! Досить! Тепер ви будете робити так, як … Читати далі

– Пожили? Тепер я тут буду жити! Я ближчий родич

– Олено, навіть не віриться! – Павло обходив їхню новеньку квартиру. – У нас своє житло і де?! У столиці! Подружжя довго збирало на початковий внесок, продало трикімнатну квартиру в провінційному містечку, де жило до цього, і дивом купило в іпотеку затишну двокімнатку в столиці. Звісно, не в центрі, але й не зовсім на околиці. … Читати далі

– Хіба так можна з рідними!? – крикнула мені матір. – Як вони з тобою, так і я з ними! – відрізала я. – Дорогу додому ви знаєте!

Мій двоюрідний брат живе зі своєю родиною у місті. Вони звикли на вихідних приїжджати до нас в село, особливо, коли тепло. Моя мама ніколи їм нічого не жаліла. Все накривала на стіл, щоб ми разом смачно обідали, а потім ще чаю з пиріжками. За розмовами вони все розповідали як у місті важко жити й що … Читати далі

Так у Каті з Ганнусею знову з’явилася мама. Мама, яка їх любила, і яку вони любили

– Вибач, моя відпустка скасовується. Мама захворіла. Їду додому. – Катя зателефонувала Кирилу, оформляючи одночасно квитки на найближчий час. – Щось серйозне? – Стривожився Кирило. – Так. – Коротко відповіла Катя. – Може, мені з тобою? – Запропонував молодий чоловік. – Не варто. Вибач, що так вийшло. Добре вам відпочити. Будь обережним. – Наставляла Катя. … Читати далі

– Я в тебе на других або третіх ролях. Усе для мами, усе для сестри. А дружина якось обійдеться

– Це що за цирк, Ілле? – Марина стояла в центрі кімнати, тримаючи в руках три подарункові пакети. Її голос тремтів не від сліз, а від злості. Чоловік відірвався від телефону і здивовано подивився на дружину. – У сенсі? – У прямому. Я сьогодні прибирала і знайшла ось це. Вона витягнула перед собою пакет із … Читати далі

– Я вірю у свою власну силу. А кохання – це добре, але тільки в межах розумного

Антон раптом зрозумів, що жити з нелюбою жінкою набагато простіше, ніж з тією, до якої відчуваєш почуття. Він згадував своє життя з Катею і усвідомлював, що тепер йому максимально комфортно і абсолютно спокійно. З життя Антона пішли ревнощі, недовіра, образа. Зараз, поруч з Ганною, йому було так добре, а майбутнє здавалося таким безхмарним, що все … Читати далі

– Отже, квадратні метри тобі виявилися дорожчими за сім’ю? Гаразд, сиди одна у своїх хоромах і читай книжки

– Оксано, ти не проти, якщо за тиждень до нас приїде моя мама? Вона каже, що хоче подивитися на нашу квартиру, і ще в неї є якісь справи в місті, – сказав Денис дружині. – Звісно, які проблеми. Уже кілька днів я потерплю свою свекруху, – з усмішкою відповіла Оксана. – Людмила Миколаївна давно нас … Читати далі

– Мама переписує свою частку на мене, Артем – теж. Тож у тебе залишається тільки чверть. І можеш не метушитися – я вже знаю, що ти пообіцяв свою частину дітям Аліси

Колись моя мама наполягла на хитрій схемі під час купівлі квартири – розділила її на чотири частини між усіма членами сім’ї. Тоді я закочувала очі і бурчала: “Мамо, ну навіщо ці складнощі?” А зараз розумію – вона врятувала мене від величезних проблем. Хочете дізнатися, як звичайна передбачливість із документами допомогла мені не залишитися біля розбитого … Читати далі

– Краще б тобі переді мною було соромно, мамо. І за вкрадені в мене цукерки, і за те, що ти мене з моєї кімнати постійно виганяла

– Наталю, ні! У мене немає місця, щоб розмістити вас усіх, – жорстко вимовила Марина. Вона зневірилася ввічливо й культурно пояснити двоюрідній сестрі телефоном, що візит небажаний, проживання неможливе і варто знайти інші варіанти. – Ой, та все правильно твоя мама сказала – аби відмовити гостям. Будиночок он який відгрохали, а місця немає, звісно, так … Читати далі

Але ти-то, Сергію, чому мені про це одразу, щойно сам дізнався, не повідомив? Що швидше на такий обман зреагувати, то більші шанси зменшити втрати

– Олено, ти чого, як із голодного краю? У житті не пам’ятаю, щоб ти з таким апетитом котлети їла! – дивувалася Катя, сестра і за сумісництвом найкраща і найвірніша подружка Олени. – Більше тижня вдома м’яса немає. – Зізналася Олена, посміхаючись і відправляючи в рот черговий шматочок котлети. – Ось і доводиться на стороні наїдатися! … Читати далі