Категорія Uncategorized
– Мирославе, ти коли будеш вдома? Вечеря вже готується, так що поспіши, – сказала дружина, але слухавка фонила, тому розмову Мирослава з Мариною почули і його друзі, які разом з ним йшли з роботи і вмовляли його хоч раз з… Продовжити читання →
– Алло, Наталко, привіт! Виручиш колишнього чоловіка? – Привіт, Віталіку! Ти про що? Як я тебе повинна виручити? Гроші потрібні, чи що? – Ні, не гроші. А допомога. Потрібно, щоб ти зіграла мою дружину. Але не колишню, а справжню. Усього… Продовжити читання →
– Тамаро, я чомусь не зміг зняти гроші з накопичувального рахунку, – повідомив Тамарі телефоном її чоловік Олексій. – А я тобі заблокувала доступ до цього рахунку, – відповіла дружина. – Чому? – Тому, що рахунок називається «накопичувальний», а ти… Продовжити читання →
Вранці мама прибігла посидіти з онуком рано. Я дуже поспішала, але помітила круги під очима і блідість на її обличчі. – Мамо, ти добре почуваєшся? Може я скасую справи? Сашко неспокійний. Ти впораєшся? – Іди, йди. Все гаразд. Не турбуйся…. Продовжити читання →
– Збирай свої речі і йди до матері! Сина я житлом забезпечив, а про себе сама подбаєш! Стільки років просиділа в мене на шиї, спасибі маєш казати і за це! – грізно викарбовував чоловік кожне слово. Наталя часто моргала, не… Продовжити читання →
– Катю, ти що, з рідної сестри гроші вимагаєш? – голос мами в слухавці був такий різкий, що Катя мимоволі відсунула телефон від вуха. Вона стояла на своїй тісній кухні, тільки-но повернувшись з роботи, а тут цей дзвінок. Мама явно… Продовжити читання →
Нас із братом у родині двоє. Ми завжди жили дружно, любили батьків, вони нас. Ходили в гості до бабусь, звичайна сім’я, ніколи ніякого поділу не було. Якщо мені купують іграшку, значить і братові теж, мені морозиво, йому таке саме. Ніколи… Продовжити читання →
– Катю, мене з дому виганяють, – сказала Ірина подрузі. Дівчата сиділи у літньому кафе. Був кінець травня, але погода ніби вирішила компенсувати людям три попередні дощові тижні. Народу в парку було багато – усі намагалися зловити перші промені майже… Продовжити читання →
Коли Марія зібрала валізу і сказала, що з неї досить, Василь не міг повірити, що вона не жартує, більше того, навіть ображався, що вона не змогла оцінити того щастя, яке він їй дав. Василь і Марія прожили разом уже понад… Продовжити читання →
– Донькам дістанеться по двокімнатній квартирі, а Віктору – наша трикімнатна. Він же за нами в старості наглядатиме, – сказав Михайло Петрович, дивлячись у вікно на сніг, що падав. Віра Олександрівна мовчки кивнула, продовжуючи перебирати фотографії у старому альбомі. На… Продовжити читання →