Uncategorized

Все життя Наталя жила заради чоловіка та дочки. Зустрілися вони з Василем випадково. Він прийшов на побачення з іншою дівчиною, чекав на неї, а вона не прийшла. Наталка сиділа на лавці й притискала носову хустку до розбитого коліна. Поруч лежав велосипед. Вася зголосився допомогти, провів її додому. Його дівчина зникла, він навіть був радий цьому. … Читати далі

– Валеро, подивися, яка сукня гарна! – крутилася перед чоловіком Рита у новій сукні. – Ти знову нову купила? – зітхнувши, спитав Валера. З грошима напружено, а вона знову вбрання собі купує! – Ну, так! – радісно відповіла Рита, продовжуючи крутитися і кокетувати. – А з їжі ти що купила? – спитав Валера. – Йогурт, … Читати далі

Під деревом лежав собака, брудний, виснажений, він був прив’язаний до дерева. Обдираючи пальці, Женя розплутувала мокрі вузли. Звільнивши мотузку, вона змогла нарешті роздивитися тварину. Те, що вона побачила, її вразило. Женя йшла, не розбираючи дороги. У голові звучало тільки: «Жаль, занадто пізно… ми нічого… нічим… не можу сказати, але вам треба упорядкувати всі справи… знеболювальне… … Читати далі

— Ні, ви уявляєте? — Денис кинув телефон на стіл так, що чашка з кавою підскочила. — Тепер я ще й плиту повинен чистити! Що далі — підлогу на колінах мити? У кімнаті відпочинку запала тиша. Максим відірвався від бутерброда, Вітьок перестав гортати новини, навіть вічно мовчазний системник Ігор підвів голову від ноутбука. — А … Читати далі

Марія вийшла заміж у двадцять два. Не з великої любові – швидше з довіри. Вона знала Петра ще зі школи, він був спокійним, розсудливим, не пив, не гуляв. «Та з ним хоч у воду, хоч у вогонь», – казала тоді її мама. Жили, як усі. Не бідно, не багато. Вона працювала в школі вчителькою, він … Читати далі

— Що це? — я завмерла з пакетом в руках на порозі власної кухні. — Борщ, дитинко, — відповіла Маргарита Павлівна з посмішкою, від якої мене завжди кидало в холод. — Ти ж казала, що у тебе немає часу готувати. Ось я і прийшла. Сюрприз! Якщо ви думаєте, що розлучення з чоловіком автоматично анулює свекруху, … Читати далі

“- До зарплати ще тиждень. Син захворів. Грошей зовсім не залишилося. Добре хоч сама в аптеці працюю! – сумні думки мучили Світлану, яка цього ранку поверталася з аптеки. – У кого позичити? Хоча б дві тисячі. А краще п’ять тисяч. Адже їх і віддавати треба. Начебто двадцять п’ять чистими виходить, а грошей все одно не … Читати далі

Малюка довго ніхто не забирав із пологового відділення. Буває таке. Відмовилися, і, як на зло, ніхто не виявляв бажання. Отже, малюк застряг там і його тимчасово визначили на вільне ліжечко. Але як ви розумієте, його це не дуже влаштовувало і він репетував так, що вуха закладало. А одного разу замовк. І медсестра, що забігла подивитися, … Читати далі

– Ти що взагалі несеш? – голос Кирила зірвався на крик, розлітаючись невеликою вітальнею. – Тобі хто взагалі право голосу дав? Марина застигла з келихом у руці. Її подруги, які сиділи за столом, втягли голови в плечі. Свекруха, Лідія Петрівна, впустила виделку на тарілку. Дзвін металу об порцелян пролунав оглушливо в тиші. Почалося все з … Читати далі

Жити в селі – це означає змиритися з тим, що тут всі все про всіх знають. Ти не встиг ще сам собі зізнатись, що щось у тебе не так, а баба Марія вже на городі обговорює це з Люською з сусідньої хати. А ще в нас є неписане правило – сусід має бути як рідний: … Читати далі