Іван Петрович подружився зі своєю сусідкою Вірою Антонівною. Він уже почував себе у неї вдома своєю людиною. Сам ставив чайник на плиту, приносив до чаю цукерки і навіть робив канапки із сиром для перекусу, а також допомагав підправити здоровʼя. – Дякую, Іване! – одного разу сказала йому Віра Антонівна. – Але мені вже краще. Я відновилася, і зрозуміла, що тепер треба жити по-іншому, треба менше вже працювати. Раніше я була неправа… Іван мовчав, даючи їй висловитись. А потім жінка зробила неочікуване…
Іван Петрович подружився зі своєю сусідкою Вірою Антонівною. Він уже почував себе у неї вдома своєю людиною. Сам ставив чайник на плиту, приносив до чаю цукерки і навіть робив канапки із сиром для перекусу, а також допомагав підправити здоровʼя. – Дякую, Іване! – одного разу сказала йому Віра Антонівна. – Але мені вже краще. Я … Читати далі