Uncategorized

Катя розвішувала білизну, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла свекруха. – Катю, привіт. Ти одна? – з порогу запитала Марія Іванівна. – Доброго дня. Одна. Олексій ще на роботі, – відповіла невістка. – Це добре, що Олексія немає, – свекруха зайшла в квартиру та пройшла на кухню. – Щось сталося? – захвилювалася невістка. – Сталося, Катю… Мені крім тебе і поділитися нема з ким…, – якось дивно відповіла Марія Іванівна. Катя поставила чайник грітися, поставила на стіл вазочку з цукерками. – Розповідайте, мамо, не тягніть…, – попросила невістка. Але Катя навіть уявити не могла, який «секрет» їй відкриє свекруха.

Автор

Катя розвішувала білизну, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла свекруха. – Катю, привіт. Ти одна? – з порогу запитала Марія Іванівна. – Доброго дня. Одна. Олексій ще на роботі, – відповіла невістка. – Це добре, що Олексія немає, – свекруха зайшла в квартиру та пройшла на кухню. – Щось сталося? – захвилювалася невістка. … Читати далі

Олег та Ганна збиралися лягати спати, як раптом у двері подзвонили. – Це хто ще приперся на ніч дивлячись?! – здивовано спитав Олег, підвівши голову з подушки. – Не знаю… – не менш здивовано відповіла Ганна. – Може знову сусідка, щось позичити хоче? – припустив Олег і підвівся з ліжка. – Та лежи, я сама відкрию, – сказала Ганна, і, зітхнувши, пішла у коридор, швиденько накинувши халат. У двері продовжували наполегливо дзвонити. – Та іду я, іду, – сказала Ганна, відкрила двері і…ахнула від побаченої картини.

Автор

Олег та Ганна збиралися лягати спати, як раптом у двері подзвонили. – Це хто ще приперся на ніч дивлячись?! – здивовано спитав Олег, підвівши голову з подушки. – Не знаю… – не менш здивовано відповіла Ганна. – Може знову сусідка, щось позичити хоче? – припустив Олег і підвівся з ліжка. – Та лежи, я сама … Читати далі

Наталка прийшла в гості до матері. – Ну, про що ти хотіла поговорити? – запитала вона з порогу. – Проходь на кухню, я зробила чай, за чаєм усе і розповім, – привітно сказала мама. Наталка пройшла на кухню, сіла за стіл, зробила ковток чаю. – Доню, у мене для тебе дві новини, – почала здалеку мама. – Щось сталося? – захвилювалася донька. – І так, і ні… Наталю, я тільки про одне попрошу, сприйми мої слова спокійно, – якось підозріло сказала мати, потім зупинилася, зібралася з духом, а потім виклала свою «новину» доньці. Наталка вислухала матір і…ахнула від почутого.

Автор

Наталка прийшла в гості до матері. – Ну, про що ти хотіла поговорити? – запитала вона з порогу. – Проходь на кухню, я зробила чай, за чаєм усе і розповім, – привітно сказала мама. Наталка пройшла на кухню, сіла за стіл, зробила ковток чаю. – Доню, у мене для тебе дві новини, – почала здалеку … Читати далі

Ігор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню і побачив матір та батька. – Вечеряти будеш, – запитала мама. – Я з «цим» за один стіл не сяду, – раптом сказав син, і кивнув поглядом на батька. – Ігорю, ти чому так з батьком розмовляєш? – здивувалася мати. – Ніякий він мені не батько, після того, що зробив, – сказав Ігор. – Сину, ти про що? – запитала мати. – А ти сама у нього запитай, – невдоволено додав він. – Андрію, про що говорить наш син? – запитала жінка в чоловіка. Але Людмила навіть уявити не могла, який «секрет» відкриє їй чоловік.

Автор

Ігор повернувся додому з роботи, зайшов на кухню і побачив матір та батька. – Вечеряти будеш, – запитала мама. – Я з «цим» за один стіл не сяду, – раптом сказав син, і кивнув поглядом на батька. – Ігорю, ти чому так з батьком розмовляєш? – здивувалася мати. – Ніякий він мені не батько, після … Читати далі

Олеся та Сашко клеїли шпалери у своїй квартирі. – Коханий, як же я рада, що ми нарешті купили власну квартиру, – раділа жінка. – Так, тепер можна забути про орендоване житло, – погоджувався чоловік. Раптом пролунав дзвінок у двері. – А це ще хто? – здивувався Сашко. – Уявлення не маю, – відповіла дружина і пішла відкривати. Олеся відчинила. На порозі стояла – жінка років сорока у квітчастому халаті. – Новенькі? Я Рита, ваша сусідка. Живу через стіну, – повідомила гостя. – Доброго дня. А я Олеся, – привіталася господиня. Але Олеся навіть уявити не могла, з яким «дивним» проханням прийшла сусідка.

Автор

Олеся та Сашко клеїли шпалери у своїй квартирі. – Коханий, як же я рада, що ми нарешті купили власну квартиру, – раділа жінка. – Так, тепер можна забути про орендоване житло, – погоджувався чоловік. Раптом пролунав дзвінок у двері. – А це ще хто? – здивувався Сашко. – Уявлення не маю, – відповіла дружина і … Читати далі

Ольга приїхала до себе на дачу. Вона глянула на двері й оторопіла! Там не було замка… Жінка відкрила двері й зайшла. На веранді стояли відра з ягодами. Смородина, малина… Ольга пройшла до хати. Було тихо, тільки в них із чоловіком спальні працював телевізор. Безшумними кроками вона пройшла на кухню. На столі був немитий посуд і залишки їжі. Ольга увімкнула скрізь світло. У хаті було брудно. – Хто тут?! – раптом пролунав жіночий голос. Ольга застигла від несподіванки.

Автор

Ольга приїхала до себе на дачу. Вона глянула на двері й оторопіла! Там не було замка… Жінка відкрила двері й зайшла. На веранді стояли відра з ягодами. Смородина, малина… Ольга пройшла до хати. Було тихо, тільки в них із чоловіком спальні працював телевізор. Безшумними кроками вона пройшла на кухню. На столі був немитий посуд і … Читати далі

Софія складала речі у валізу.Завтра вони, всією сімʼєю, вирушають у гості до матері Софії. – Стасе, квитки на потяг не забудь, – гукнула вона до чоловіка. – Вони вже у кишеню куртки, – відповів Станіслав. Раптом, пролунав дзвінок телефону. – Мама? – здивувалася Софія, і взяла слухавку. – Софія, привіт…Ви вже збираєтесь? – запитала мама. – Привіт. Так, ось якраз валізу складаю, – відповіла донька, і запідозривши щось дивне додала. – А ти чому питаєш? – Доню… Вибач, але я не зможу вас прийняти! – нерішуче продовжила мама. – В сенсі не зможеш? Чому? – здивовано запитала Софія, не розуміючи, що відбувається.

Автор

Софія складала речі у валізу.Завтра вони, всією сімʼєю, вирушають у гості до матері Софії. – Стасе, квитки на потяг не забудь, – гукнула вона до чоловіка. – Вони вже у кишеню куртки, – відповів Станіслав. Раптом, пролунав дзвінок телефону. – Мама? – здивувалася Софія, і взяла слухавку. – Софія, привіт…Ви вже збираєтесь? – запитала мама. … Читати далі

Олена збирала доньку у дитячий садок, коли додому повернувся чоловік із нічної зміни. – Привіт. Вже у садок? – запитав Юрій, зайшовши в коридор. – Так, – відповіла дружина. – Доречі, поки не забула, кран потрібно у ванній полагодити. – Добре, я полагоджу. І ще хотів поговорити з тобою… – трохи розгублено сказав Юрій. – Що ще? – невдоволено спитала Олена. – Олено, я хочу розлучитися … – спокійно додав Юрій. – Що? – перепитала Олена, бо не одразу вникла у сенс почутого. – Розлучитися. Я. Хочу, – чітко повторив Юрій. – В сенсі розлучитися? Чому? – Олена здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається.

Автор

Олена збирала доньку у дитячий садок, коли додому повернувся чоловік із нічної зміни. – Привіт. Вже у садок? – запитав Юрій, зайшовши в коридор. – Так, – відповіла дружина. – Доречі, поки не забула, кран потрібно у ванній полагодити. – Добре, я полагоджу. І ще хотів поговорити з тобою… – трохи розгублено сказав Юрій. – … Читати далі

Степан знову прокинувся від сліз дружини. Василина лягла обличчям у подушку і плакала тихо, щоб не розбудити чоловіка. А він все одно почув… – Ну що ти, Василинко моя, не плач, знаєш, як я тебе люблю, – казав Степан. – Я тебе ніколи не покину і прибери ці думки з голови. Багато хто живе без дітей, ну на крайній випадок візьмемо з дитячого будинку. Не в дітях щастя. Головне – ми любимо один одного. Він приніс склянку води і заспокоїв дружину. Наче Василина затихла, а може заснула. Але Степан не міг заснути. Правда, яку він приховував від дружини, могла зачепити її…

Автор

Степан знову прокинувся від сліз дружини. Василина лягла обличчям у подушку і плакала тихо, щоб не розбудити чоловіка. А він все одно почув… – Ну що ти, Василинко моя, не плач, знаєш, як я тебе люблю, – казав Степан. – Я тебе ніколи не покину і прибери ці думки з голови. Багато хто живе без … Читати далі

Катя готувала вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тато? – здивувалася вона глянувши на екран мобільного, і взяла слухавку. – Катрусю, привіт! – сказав батько. – Як у вас справи? Як Андрійко? Росте? Катя, помітила, що батько явно затягував розмову, хоча було зрозуміло, що зателефонував він не просто так – йому було щось треба. – Так, у нас все добре, ростемо, – відповіла Катя. – А у вас як справи? – А у нас Катю, біда… По іншому це не назвеш, – важко зітхнув батько. – Яка ще біда? – захвилювалася донька. Але Катя навіть уявити не могла, які «новини» повідомить їй батько.

Автор

Катя готувала вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тато? – здивувалася вона глянувши на екран мобільного, і взяла слухавку. – Катрусю, привіт! – сказав батько. – Як у вас справи? Як Андрійко? Росте? Катя, помітила, що батько явно затягував розмову, хоча було зрозуміло, що зателефонував він не просто так – йому було щось треба. – … Читати далі