Uncategorized

Ніна дістала яскраву червону сукню, яку їй подарував чоловік Василь. Сьогодні вони збиралися в гості до друзів. У тих була річниця. Сережки Ніна дістала шикарні. Теж сюрприз від чоловіка. – Невже в гості одягнеш сьогодні? – усміхнувся Василь. – А що, думаєш буде надто зухвало? – мало не відмовилася Ніна. – Ні, я думаю буде саме те! – підтримав її той. За старою традицією, подарунки друзям вони давно робили грошима. Але цього дня Ніна вирішила не бути скромною, і взяла плюсом до грошей дві в’язані шапки і нічник, який змайстрував Василь… Вони зайшли до друзів. Всі глянули на них і раптом примовкли…

Автор

Ніна дістала яскраву червону сукню, яку їй подарував чоловік Василь. Сьогодні вони збиралися в гості до друзів. У тих була річниця. Сережки Ніна дістала шикарні. Теж сюрприз від чоловіка. – Невже в гості одягнеш сьогодні? – усміхнувся Василь. – А що, думаєш буде надто зухвало? – мало не відмовилася Ніна. – Ні, я думаю буде … Читати далі

Геннадій Петрович готував вечерю, чекаючи на дружину Віру з роботи. На сковорідці смажилися котлети, округлі, апетитні. Картопелька варилася в каструльці. Раптом дзвінок у двері. – Напевно, Віра раніше звільнилася, – подумав Геннадій. – Або сусіду щось знадобилось. Відчинив. На порозі стояв і не сусід. І не Віра. Стояв чоловік. Незнайомий. – Геннадій? – запитав незнайомець. – Так, – підтвердив господар. – Дозвольте увійти? Справа… делікатна. Стосується вашої дружини, – промовив гість. – Щось сталося з Вірою? У неї проблеми? – захвилювався чоловік і пропустив незнайомця. Але Генадій навіть уявити не міг, що на нього чекало далі.

Автор

Геннадій Петрович готував вечерю, чекаючи на дружину Віру з роботи. На сковорідці смажилися котлети, округлі, апетитні. Картопелька варилася в каструльці. Раптом дзвінок у двері. – Напевно, Віра раніше звільнилася, – подумав Геннадій. – Або сусіду щось знадобилось. Відчинив. На порозі стояв і не сусід. І не Віра. Стояв чоловік. Незнайомий. – Геннадій? – запитав незнайомець. … Читати далі

Катя прокинулася рано, прийняла душ, і пішла на кухню. – Катрусю, снідатимеш? – запитала у неї свекруха. – Так, Лідія Миколаївно, – посміхнулася дівчина. За сніданком свекруха розпитувала про плани на день, розмовляли про погоду. Після сніданку Катя швидко зібралася, та вийшла з квартири. Тільки-но дівчина спустилася на перший поверх, як раптом, зрозуміла, що забула сумку. Повернулась у квартиру. Тихенько, щоб не турбувати свекруху, зайшла в коридор, взяла сумку і попрямувала до виходу. Несподівано Катя почула голос свекрухи з кухні. Лідія Миколаївна розмовляла по телефону. Катерина прислухалася до розмови свекрухи і… Застигла від почутого.

Автор

Катя прокинулася рано, прийняла душ, і пішла на кухню. – Катрусю, снідатимеш? – запитала у неї свекруха. – Так, Лідія Миколаївно, – посміхнулася дівчина. За сніданком свекруха розпитувала про плани на день, розмовляли про погоду. Після сніданку Катя швидко зібралася, та вийшла з квартири. Тільки-но дівчина спустилася на перший поверх, як раптом, зрозуміла, що забула … Читати далі

Павло повернувся додому з роботи. – Привіт коханий, вечерятимеш? – вийшла зустріти його дружина. – Привіт! Не відмовлюся, – усміхнувся чоловік. Тамара накрила на стіл. Тільки-но Павло сів на стілець, як раптом пролунав телефонний дзвінок. – Мама, дзвонить, – здивувався він, глянувши на екран мобільного. Чоловік підвівся з-за столу, вийшов у коридор, щоб порозмовляти. Повернувся Павло за декілька хвилин. – Щось сталося? – запитала Тамара, помітивши, що чоловік дуже схвильований. – І так, і ні, – двозначно відповів Павло. – Ну, не тягни! Розповідай! – поквапила його дружина. Але Тамара навіть уявити не могла, чому дзвонила свекруха.

Автор

– Тамаро, мама мені сьогодні дзвонила. Вони м Вірою збираються в суботу до нас зайти, – повідомив Павло дружині. – На обід чи вечерю? – поцікавилася вона. – Сказала, що в годині о четвертій. – Зрозуміло. А навіщо не сказала? – запитала Тамара. – Ні. Вона зателефонувала перед самою моєю нарадою, мені випитувати в неї … Читати далі

Таня знайшла роботу. Сказали, що наче треба дивитися за маленькою собачкою. В призначений час, вона підійшла за вказаною адресою. Біля будинку вже стояла дорога машина, за кермом сидів чоловік, а молода жінка вийшла з машини. – Ти Тетяна? – запитала вона. – Я Рита. Тримай ключі. Пончик спить. Все що потрібно – на столі і на дивані. Сама розберешся. Дзвони мені тільки у крайньому випадку. Машина різко рушила, розвернулася з вереском, і поїхала… Коли Таня відчинила двері, то почула тихе повискування. Схоже собачка і справді невелика і нічого боятися… Але коли Таня зайшла в кімнату, вона просто обімліла від побаченого.

Автор

Треба ж, як вдало все збіглося… Два дні тому Таня несподівано втратила вигідний підробіток. Він був у всіх сенсах вдалий. Тетяна сиділа з сусідською дитиною через день, успішно поєднуючи це з навчанням у коледжі. Нещодавно вона з’їхала від мами, і намагалася тепер жити самостійно. Її мама раптом, зовсім несподівано, вирішила вийти заміж, і привела чужого … Читати далі

Віктор повернувся додому з роботи. Чоловік одразу зайшов на кухні, і здивувався. – Привіт! А ти чому не попередила, що у нас гості? – запитав він у дружини, побачивши на кухні ще якусь незнайому жінку. – Привіт, і це все? – здивувалася Людмила. – Більше ти нічого не хочеш сказати? – А що я ще маю казати? – поцікавився Віктор. – Ну, наприклад, про твоє майбутнє весілля! Чи про те, що ти скоро станеш татом! – уїдливо сказала Людмила. – Яке весілля? Яким татом? Що ти таке говориш?! – Віктор здивовано дивився то на дружину, то на незнайомку, не розуміючи, що відбувається.

Автор

Віктор повернувся додому з роботи. Чоловік одразу зайшов на кухні, і здивувався. – Привіт! А ти чому не попередила, що у нас гості? – запитав він у дружини, побачивши на кухні ще якусь незнайому жінку. – Привіт, і це все? – здивувалася Людмила. – Більше ти нічого не хочеш сказати? – А що я ще … Читати далі

Ірина Віталіївна зробила чай, поставила на стіл печиво. Пролунав дзвінок у двері. – Якраз вчасно, – подумала жінка і пішла відкривати. За хвилину, в коридорі з’явилися доньки Ірини Віталіївни, Ганна та Наталка. – Привіт, мамо! Ну, про що ти хотіла поговорити? – запитала Наталка. – Проходьте на кухню, там все і обговоримо, – запросила Ірина Віталіївна. Доньки пройшли на кухню, сіли за стіл, зробили по ковтку чаю. – Загалом, тут така справа, – почала здалеку мама. – Я виходжу заміж! – Що? Як заміж? Ти що таке надумала?! – доньки здивовано дивилися на Ірину Віталіївну, не розуміючи, що відбувається.

Автор

Ірина Віталіївна вийшла на пенсію, і їй на думку навіть не могло спасти, що скоро вона збереться заміж. З Віктором познайомилася у парку, коли гуляла там із собакою. Теж пенсіонер, дружини нема, дорослі діти. Розумний, освічений, приємний чоловік. Ірина Віталіївна одна ростила двох доньок, обидві вже одружені, мають дітей. Часто привозять бабусі онуків. І начебто … Читати далі

Катя приїхала в будинок своєї покійної бабусі на сороковини. Рано вранці наступного дня сусідка постукала у вікно. Катя вже не спала. У неї якраз уже й тісто на пиріжки підійшло. – Ти, Катю, як бабуся наша була, хазяйновита, все вже встигла! – сказала сусідка. – Гарна вона жінка була, розумна, справедлива… Я займуся супом і рештою, а пиріжки сама роби. Встигнемо. – Все в холодильнику, картопля в коморі, – сказала Катя. – Усе самі знайдете… Нарешті все було готове. Коли всі розійшлися, сусідка допомогла з посудом і теж пішла. Катерина хотіла піти у свою кімнату, але тут її мати почала розмову…

Автор

Катерина приїхала в будинок бабусі. Потрібно було все підготувати. Сорок днів від дня коли не стало найулюбленішої та найближчої людини. Із десяти років Катю виховувала саме її бабуся. Катерина мала батьків. Вони і зараз є, але невідомо, де. Жили всі разом: тато, мама, бабуся і Катя. Батько почав їздити на заробітки, а потім подав на … Читати далі

Марія повернулася додому з роботи. Жінка відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор. – Нарешті вдома, – важко зітхнула вона. – Зараз ще вечерю приготувати, і можна відпочивати, попереду вихідні. Марія швидко зняла верхній одяг, роззулася. Раптом, з вітальні долинули голоса. – У нас що гості? – здивувалася вона. – Дивно, Євген не попереджав, що когось чекає у гості! Марія прислухалася до голосів. – Це що до нас Віра прийшла?! – впізнала жінка голос своєї сестри, і попрямувала у вітальню. Марія відкрила двері кімнати, зайшла у вітальню і…остовпіла від побаченої картини.

Автор

– Марія, ну ти чого… Ти в нас красуня, серед чоловіків крутишся. А в Вірочки це може останній шанс, – заспокоювала доньку Наталя. Марія застигла. – Мамо, ти серйозно?.. – голос Марії тремтів. – Це все, що ти можеш сказати? Наталя Вікторівна знизала плечима і акуратно поставила чашку на блюдце. – А чого ти хочеш … Читати далі

Микола одружився з Настею. У них народилася донька Діана. Микола відкрив бізнес, добре заробляв. Так пройшло пару років і раптом… Микола десь зник! Зник і все – ні слуху, ні духу… Мама Миколи, його теща, дружина й донька зібралися разом. Вони все сварилися через те, хто більше винен у тому, що Микола їх покинув. Раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі був кур’єр. – Прошу! – він простягнув якийсь великий конверт. – Все оплачено! І зразу побіг… Відкривали жінки листа з побоюванням. Мало, що там і від кого… – Це почерк мого сина! – вигукнула мати Миколи Олена Борисівна. – Тільки я не бачу без окулярів! Діанко, читай! Та почала читати і всі очі округлили від здивування…

Автор

– Давно казала, розлучатися їм треба! – вигукнула свекруха. – До чого вона мого синочка довела! – Знаєте, – відповіла Настя, – Микола теж не святий! А скільки він мені нервів витріпав… – Так, Олено, не нагнітай! – Сказала мама Насті. – Микола твій також не подарунок! – Від тещі я іншого не чекала! – … Читати далі