Uncategorized

– Ти не сказала мені про спадщину, обдурила, вкрала ці гроші у нашої родини! – голосно заявив Павло, дивлячись у вічі своїй дружині Ользі. – А тепер ще й квартиру купила! Ніколи цього тобі не пробачу. – Тобі доведеться це прийняти, – посміхнулася Ольга. – Що, не подобається самостійність дружини? Не все ж тобі, Пашо, … Читати далі

— Мамо, це Наталка. Ната, це моя мама, Маргарита Петрівна. А де батько? — Мишко потягнув дівчину за собою, та, несміливо кивнувши жінці перед собою, зробила кілька кроків і зупинилась. Ну звичайно… Маргарита Петрівна… Наталка знала її дуже добре, аж до тремтіння, до темряви в очах… — Наталка? Що тебе привело до нас? — поцікавилася … Читати далі

– Відчепись від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я уявлення не маю чия це дитина. А може не моя зовсім? Тому, гуляй ти вальсом, а я, мабуть, поїду собі. – так говорив Віктор, який був у відрядженні Валентині. А вона стояла і не могла повірити ні вухам, ні очам своїм .. … Читати далі

Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Ніна, моя двоюрідна сестра, шепотіла Артему, але досить чітко: — Вона ж працює в банку, у неї там бонуси, премії… Кажуть, Марина вже все оплатила. Уявляєш, яке буде свято? Артем позіхнув і хмикнув: — А куди їй витрачати гроші, якщо вона живе … Читати далі

Сьогодні був важкий день. Ваня поховав сестру. Нехай непутню, проте рідну. Вони не бачилися з нею близько п’яти років і от така трагедія. Віка, як могла підтримувала чоловіка, намагалась більшу частину клопоту взяти на себе. Однак після похорону їх чекала ще одна не менш важлива справа. У Ірини, сестри Вані, залишився маленький син. І всі … Читати далі

– Мамо, ти вдома? Відчиняй, – моя дочка Анна, яка приїхала до мене з самого ранку, стукала мені у шибку. В той день я чекала гостей, але не Анну точно. До мене мав приїхати Михайло, ми домовилися, що я позичу йому 10 тисяч євро. Я якраз сиділа на кухні, відраховувала необхідну суму, і тут принесло … Читати далі

– Мати, хліба подай! – невдоволено гаркнув Федір Петрович. – Ну, скільки чекати? Суп холоне! Не люблю я теплий. – Несу, Федю, несу. Ось, свіженького тобі нарізала, спекла щойно. Варвара метушилася, намагалася догодити чоловікові. Дуже вже він суворий, коли голодний. Тоді вже все не по ньому. – Сама чого не сідаєш? Не голодна, чи що? … Читати далі

– Ти що? При надії?Ні, не дозволю! – закричала свекруха, побачивши живіт, який невістка, Карина, ретельно приховувала 6 місяців. – Алло Петрівно, моє рішення ніяк не стосується вас, – намагаючись зберегти спокій, сказала Карина. – Ще як стосується! Саме мене воно і стосується! – Алла Петрівна зробила крок до невістки, зі страхом і ненавистю дивлячись … Читати далі

– Надійко, це ж свята. От як я маю сказати родичам, щоб вони не приїжджали? – каже мені чоловік. – Мама вже збирається до нас, в понеділок приїде. – І що вона збирається у нас цілий тиждень робити? Великдень аж в неділю, – уточнюю я. – Так не тиждень, два тижні мама збирається у нас … Читати далі

Того вечора я повернулася додому раніше звичайного. Літня задуха загнала мене з дачної ділянки в міську квартиру — поливати помідори в таку спеку було неможливо. Я мріяла про прохолодний душ і чашку холодного чаю з м’ятою, але доля приготувала зовсім інший сценарій. Ледве переступивши поріг, я почула приглушений голос чоловіка з кухні. Павло рідко працював … Читати далі