…Якщо ​​доля дає другий шанс — треба зробити все, щоб не прогавити його

– Алло, мамо, ти не забула, що сьогодні Катюшка до нас у гості приїде? Накриєш стіл? Щось смачненьке треба приготувати.— у слухавці чутись бадьорий голос Максима. – Так, синку, пам’ятаю. Зараз у магазин, і до вечері все приготую.— Ірина намагалася стримувати себе щосили, але голос все одно зрадливо затремтів. – Мамо, а в тебе точно … Читати далі

Про що ти хочеш зі мною поговорити? І чи варто? Думаю, що ні. Ти вільний

Ганна прокинулася посеред ночі в холодному поті від кошмару і зраділа, що це лише сон. Інстинктивно потяглася рукою до чоловіка, щоб відчути поряд рідне тепло і якнайшвидше заспокоїтися. Але з подивом виявила, що чоловіка поряд немає. Більше того, його половина ліжка була холодна, а це означало лише одне — Геннадій давно вже встав і покинув … Читати далі

Коли грюкнули вхідні двері, Юлія дала волю почуттям. Їй було дуже нелегко стримуватися весь цей час, адже вона все ще кохала чоловіка, незважаючи ні на що

– Синку, твоя Юля ставить нас у скрутне становище, — вимовляла Іллі Ганна Павлівна. – Невже вона сама не розуміє? -Мамо, я поговорю з нею, — намагався заспокоїти жінку Ілля, набираючи номер дружини на телефоні. – Чорт, не відповідає. – Вона зараз на роботі? – спитала Ганна Павлівна. – Скоріш за все, — знизав плечима … Читати далі

Ну а тепер мені час, я витратила на тебе тридцять років життя, треба стільки наздогнати

– Я не дозволяв запрошувати Скорицьких на свій день народження! Навіщо ти їх покликала? – обурився чоловік. – Вони мені подобаються, – заперечила Наталя. – У нашій сім’ї я вирішую, хто нам подобається. Ти не дуже кмітлива, щоб зрозуміти, з ким можна спілкуватися, з ким ні. Ну, нічого, у тебе є я, я поясню. Ігор … Читати далі

Кажуть, що дорослі — це діти, що втомилися. І що діти, яких не люблять, перетворюються на дорослих, які не вміють кохати

– Я більше не маю наміру терпіти її витівки. Сьогодні вона перейшла межу. Якщо хочеш зберегти шлюб, ми негайно їдемо! — Марія схопила валізу і нервово почала кидати всередину перші речі. – Машо, ми не можемо просто так залишити мою матір. У неї, крім мене, нікого більше немає. Як ти собі це уявляєш? Вона в … Читати далі

Настя нічого не відповіла. Наступного ранку вона встала раніше, зібрала сина і поїхала до своєї мами

– Скільки це може тривати? – роздратовано вигукнув Максим у бік дружини. – Одне й те саме: “Дай грошей, дай грошей”. Я тобі що, банкомат? – Ти навіть на дитину шкодуєш копійки і ще намагаєшся прикритися тим, що я багато прошу! – парирувала Настя. За столом сиділи бабусі, які з подивом спостерігали за суперечкою. Причиною … Читати далі

Віктор щось казав їй услід, але Ніна залишила його біля вокзалу. Вона знала, що Тетяна Степанівна тоді міняла в її квартирі замки

– Що за гидота ти приготувала? Жодного смаку! — Віктор кинув виделку на стіл, демонстративно відсовуваючи тарілку. У його дружини, Ніни, був сильний нежить, а на тлі хвороби тимчасово притупився нюх. Вона не могла розрізняти смаки і навіть не відчувала солі і перцю, тому боялася пересолити. Але незважаючи на недугу, дружина стійко готувала для сім’ї … Читати далі

Олексій вперше її почув і зрозумів. З’явилася надія, що й надалі так буде. Головне не скандалити і не ображати, а наводити розумні аргументи

– Ти що твориш? З глузду з’їхав? – Віра схопила чоловіка за руку. Вона була готова мало не плакати. Олексій заморгав і витріщився на дружину невинними очима, ніби не розумів у чому справа. – Про що ти? – Навіщо сказав, що даси в борг? – Віра кипіла від обурення, її вуха почервоніли. – А що … Читати далі

Галина знову не стримала сліз, тільки цього разу від щастя та вдячності свекрусі за те, що все організувала

– Галю, мамо з Вікою на Новий рік прийдуть до нас, тож завтра поїдемо за продуктами. – Я думала, ми запросимо Олега з Катею, — розгублено сказала Галина. — Минулого разу ми в них святкували і домовилися, що цього року ми їх приймаємо. – Новий рік це сімейне свято. Минулий раз був винятком. У нас … Читати далі

Танечка дуже любила братика, та тітка Свєта суворо- пресуворо заборонила їй його навіть торкатися.

Тетянка, мов їжачок, сиділа в куточку кімнати на своєму стільчику і з острахом слухала розмову людей за столом. Вони часто поглядали в її бік, дехто з незнайомих тіток в чорних хустинах підходили, гладили її по голівці, називали бідною сиротою й схлипували, витираючи сльози. — Де моя мама?- запитувала їх п’ятирічна дівчинка.- Покличте мою мамусю!- просила. … Читати далі