У темряві квартири Дарина ходила колами, як звір у клітці. Вона втомилася, вона більше не могла бути тут сама. Максимка, її піврічний син, знову почав плакати. Його плач – це звук, який вона чула майже без перерви день і ніч. Хлопчик чіплявся за неї, схлипуючи і простягаючи ручки до мами, вимагаючи уваги і розради.Дарина ніжно … Читати далі
– Не чавкай! – рявкнув чоловік на маленьку Свєту, від чого дочка одразу стиснулася і застигла, намагаючись стримати сльози. Юля відчула біль своєї дитини й одразу ж підійшла до доньки, заспокійливо погладила по голові й обійняла Світлану, яка не стрималася від плачу. – Навіщо ти так? Вона ж і не чавкала навіть, – із докором … Читати далі
– Бабусю! Ну, продай хоч одну квартиру, – сказала Оля. – Ні, онучко. Не стану продавати і не просіть. Нерухомість це надійно. А гроші – фіть і нема їх. Профукати можна швидко і не помітиш, – заявила Василина Дмитрівна. – Тьху! Уперлася, не переконаєш, та що ж це таке! – в серцях вигукнула Оля.А бабуся … Читати далі
Ольга стояла в приймальні лікарні з донькою на руках. Навколо метушилася нянечка і нескінченно запитувала: – Так що, люба, ти чоловікові-то повідомила про те, що тебе виписують сьогодні?Ольга мовчала і намагалася не плакати. Куди вона тепер із донькою? Ольга зітхнула і сказала: – Від радості, тітко Марійко, переплутала, напевно! – Так що ж ти люба? … Читати далі
— Даринко, гості прийшли, а ти все у фартуху! – свекруха, Поліна Львівна, засуджуюче подивилася на невістку. У Дарини був день народження, тож вона з вечора не відходила від плити. Її чоловік Вадик сказав, що святкувати в кафе надто дорого, тому їй довелося накривати стіл удома. Для одного з салатів, який дуже любив чоловік, потрібно … Читати далі
– Сергію, ну скільки можна? Ми ж домовилися заначку без крайньої потреби не чіпати! Ти за місяць половину перетягав! – Ти серйозно? – сорокарічний чоловік, зав’язуючи на ходу краватку, вийшов зі спальні, – а чи не ти пірнаєш туди щодня? – Мені готівка не потрібна! – Марина сердито дивилася на чоловіка. – Я як свою … Читати далі
– До чого такі витрати, Настю? – Анатолій нахилився над вітриною з обручками, вивчаючи цінники. – Це всього лише каблучки, символ. Не обов’язково цей символ має бути в золоті. Можна ж і срібні взяти. Або взагалі не купувати! – Що?! Яке весілля без обручок?! – Зате яка економія буде. – Анатолію, ну ти що?! – … Читати далі
– Мамо, а давай квартирами поміняємося, – запропонував матері Артем, одного разу забігши в гості, – навіщо вам із батьком дві кімнати? – Ну, не знаю, синку, – розгубилася Ольга Петрівна, – я, звичайно, поговорю з татом… – А ти так поговори, щоб він погодився. Скажи, що ми з Мариною подумуємо про другу дитину. У … Читати далі
– Донечко, привіт! – радісний голос матері по телефону одразу насторожив Наталю. Зазвичай мати телефонувала тільки тоді, коли їй була потрібна допомога. – Як у тебе справи? Чим займаєшся? – Мамо, я на роботі. Усе добре. У тебе щось термінове? – Так, Наталю, ти не могла б увечері зайти до мене? – Тобі знову потрібні … Читати далі
Усі гості були вже в зборі. Орендований зал ресторану гудів від численних голосів гостей. Снували офіціанти, закінчуючи сервірування великого столу. Зал був прикрашений кулями, а на стіні красувався плакат, на якому було ретельно виведено число “60”. Винуватець торжества, Анатолій Романович, той самий ювіляр, чомусь радісним не виглядав. Він зустрічав гостей, які прибували, приймав сердечні привітання, … Читати далі