– Ти тут більше не живеш, – Валентин дивився спокійно на Таню. – Дай матері зітхнути спокійно. – Я їй не заважаю, пропусти, – Таня не збиралася здаватися. Вона спробувала відштовхнути співмешканця матері, але той не зрушив із місця. – У мене там речі, – не вгамовувалася Таня. – А, точно, речі, – Валентин на … Читати далі
Коли Ганна Семенівна побачила хлопця біля старого сільського клубу, вона була впевнена, що звідкись знає його, хоча перед нею був незнайомець. Він стояв нерішуче, з великим рюкзаком, дивився навколо, наче щось шукав. – Може, ви когось шукаєте? – підійшла вона ближче. – Так, бабусю. Мені сказали, що тут колись жила жінка, яка допомогла моїй мамі … Читати далі
– Я не поїду! – заявила Оленка, демонстративно сівши на валізу. – І я! – підхопив Артем, її молодший брат. – Там навіть Wi-Fi нема! Мама зітхнула. Вона вже вдруге пояснювала, що їм треба побути два тижні в селі в бабусі Ганни, бо вона з татом їде у відрядження, а няня в лікарні. – Це … Читати далі
— Ти чула, що вони задумали? — шепотіла я самими губами стоячи біля вікна, коли голоси з подвір’я долинули до моєї спальні. В голові гуділи слова, які я випадково підслухала. Ця дача, мій єдиний прихисток, опинилася під загрозою — і від тих, кому я довіряла найбільше. Я здригнулася від гучних голосів за вікном. Ранковий гомін … Читати далі
– Ти тут більше не живеш, – Валентин дивився спокійно на Таню. – Дай матері зітхнути спокійно. – Я їй не заважаю, пропусти, – Таня не збиралася здаватися. Вона спробувала відштовхнути співмешканця матері, але той не зрушив із місця. – У мене там речі, – не вгамовувалася Таня. – А, точно, речі, – Валентин на … Читати далі
Коли Ганна Семенівна побачила хлопця біля старого сільського клубу, вона була впевнена, що звідкись знає його, хоча перед нею був незнайомець. Він стояв нерішуче, з великим рюкзаком, дивився навколо, наче щось шукав. – Може, ви когось шукаєте? – підійшла вона ближче. – Так, бабусю. Мені сказали, що тут колись жила жінка, яка допомогла моїй мамі … Читати далі
— Забирайся геть, пройдисвітко! — в кабінеті пролунав голос, який вдарив, ніби ніж по серцю. Олена Петрівна здригнулася. — За що, Вікторе Сергійовичу? Я ж… — Мовчи! — він не дивився їй в очі. — Ти прикривала нестачу! Я все бачив! Звільняйся за власним бажанням, поки не викликав поліцію. Вона не стала виправдовуватися. Тільки стиснула … Читати далі
– Я не поїду! – заявила Оленка, демонстративно сівши на валізу. – І я! – підхопив Артем, її молодший брат. – Там навіть Wi-Fi нема! Мама зітхнула. Вона вже вдруге пояснювала, що їм треба побути два тижні в селі в бабусі Ганни, бо вона з татом їде у відрядження, а няня в лікарні. – Це … Читати далі
– Продай ти вже цю халупу і годі тягнути час! Сім’я – це коли все спільне, а у вас поки що все нарізно виходить! – Так і будете пів життя в боргах і на оренді тулитися. А всього, потрібно вчинити по розумному, як дорослі люди. Потрібно продати цю чортову квартиру! Галина Іванівна стояла у дверях … Читати далі
-Льоша, я не розумію тебе. Ти з глузду з’їхав? Що означає – йду? -То й означає. У мене давно є коханка! Вона молодша за мене на 16 років! І я вирішив, що з нею мені буде краще! -Вона в доньки тобі годиться! -Нічого подібного! Їй вже двадцять. Олексій підійшов до неї. -І взагалі. Валерія має … Читати далі