У Світлани та Миколи дача всього за двадцять кілометрів від міста. Добре! Влітку можна після роботи з’їздити город полити. А ще Микола любив надвечір посидіти на річці з вудкою. Тож часто Світлана, чекаючи на чоловіка з роботи, готувала вечерю, розкладала в термоси, а як тільки він приїжджав, вони одразу на дачу їхали. Там у річці … Читати далі
– Тьотю Таню, а документи-то коли підпишеш? – Борис розвалився на дивані, ніби у власній квартирі. – Ми ж усе для тебе придумали, щоб простіше було. Тетяна Іванівна повільно поставила склянку з чаєм на блюдце. Дзвінок її племінничка застав зненацька – зазвичай він з’являвся тільки на Новий рік, та й то з порожніми руками. – … Читати далі
Добрі люди в деякій мірі просто наївні, як казала моя бабуся: «Біди не знають». Я ж росла в достатку: тато і мама за кордоном, купили по квартирі нам з сестрою, збудували собі гарну хату, ще мені бабуся заповіла свою хату в приміській зоні. Батьки забезпечили нам з сестрою і освіту, і роботу, давали нам грошей … Читати далі
— Матусенько, а можна Аліна з Оксанкою в тебе на дачі влітку поживуть? Ти ж цього року не збиралася туди їхати. Віра Степанівна кивнула. — Звісно, можна. Я цього року після операції, все одно нічого там робити не буду… Але тоді Алінці доведеться зібрати вишні та черешні. Ну і за ділянкою стежити, щоб я туди … Читати далі
Люба везла бабусиного собаку до притулку. Але не довезла… На старому пледі, згорнувшись клубочком, тихо сопів Боня — бабусин старенький пес. Шерсть з сивиною, сумний погляд і вічна звичка плутатися під ногами. Такий же старий і «залишився не при ділі», як і весь цей безрадісний обов’язок — комусь служити, про чиїсь потреби пам’ятати. — От … Читати далі
Ми з Сергієм давно мріяли про власну дачу. Місто стомлювало, хотілося мати свій куточок, щоб влітку можна було виїхати на природу, вирощувати огірки, збирати ягоди, та просто відпочивати від міської метушні. Ми розглянули чимало варіантів, але, або дах протікав, або територія була заросла, або сусіди галасливі, або зручності були на подвір’ї. Все неправильно, все не … Читати далі
Марія втомлено опустилася на кухонний стілець. Кава давно охолола, але вона навіть не доторкнулася до кухля – знову розмірковувала про вчорашню розмову зі свекрухою. – Ти не уявляєш, як мені набридли ці натяки! – зітхнула Марія, дивлячись на чоловіка. – Твоя мати при кожній зустрічі починає розмову про квартирне питання. Сергій тільки махнув рукою і … Читати далі
Після того як чоловік Тетяни пішов засвіти, минуло лише два місяці, коли на її порозі з’явилася красива жінка років п’ятдесяти. – Добрий день, – усміхаючись, привіталася гостя. – Ви вдова знаменитого професора Сушко? – Так, – кивнула Тетяна. – Я його вдова. А ви хто? – Я?.. – Гостя загадково посміхнулася. – Я Анна. Ганнуся, … Читати далі
Коли в сім’ю приходить лихо, в людях прокидається те, чого від них не чекаєш, але підозрюєш. Не стало мами, яка була сполучною ланкою між сестрами. Більше нічого спільного між ними не лишилося. Батьки у дівчаток були різні. Олександра була старшою. Її тата свого часу трагічно не стало на будівництві. Стався непередбачуваний випадок і постраждали кілька … Читати далі
Вже в досить зрілому віці ми з дружиною вирішили придбати будиночок з невеликою ділянкою, практично біля міста, щоб так би мовити, знаходитися в межах інфраструктури і одночасно на природі. Народилися та виросли ми у великому мегаполісі, жили лише у квартирах, навчання, робота, шлюб, народження дітей, невеликий бізнес – ось так роки й пролетіли. Прокинулися, коли … Читати далі