– Коли ми переїжджаємо? – схвильовано поцікавилася Ніна. – Мені потрібно завершити купу справ. – Ми? – Максим здивовано втупився на дружину. Розплившись у кривій усмішці, чоловік повільно промовив: – Ми нікуди не переїжджаємо. Я їду. А ось ти залишаєшся. – Я чогось не розумію? – жінка розгубилася. У сенсі, він їде один? А як … Читати далі
— Вєрочка, відкривай, це свої! — голос родичів дівчина впізнала одразу. — Тітко Зіно, що ви тут робите? — Ми приїхали на заробітки. Сама знаєш, що в нашій глушині все гірше й гірше. От ми з Петею вирішили поїхати в Київ, заробити грошей і дочці допомогти. — А жити де будете? У Києві ж витрати … Читати далі
– Слухай, Ліно… Тут мама каструлю нову принесла, – Олексій заглянув на кухню і почухав потилицю. – Сказала, що гарна, нержавіюча, німецька. – Дай вгадаю. Тепер ми їй винні? – Ангеліна навіть не обернулася, продовжуючи нарізати салат. – Ну… Загалом… так, – зам’явся чоловік. – Ще б чек приклеїла на кришку, щоб не забули, – … Читати далі
– А це хто такий? – замість привітання запитала моя дочка, щойно зайшла до мене в квартиру. Ярослав стояв в домашніх тапочках і у фартусі, тож сказати, що це просто колега, який зайшов на чай, я не могла. Так випадково моя дочка дізналася, що я зараз у стосунках. Я це не приховувала спеціально, але і … Читати далі
Вода з крана ледь текла — рудувата, з неприємним запахом. Люда підставила чайник. За вікном швидко темнішало, квітневий вечір лягав на місто раніше звичного. Вона дивилась, як повільно наповнюється чайник, і думала: «Вісімнадцять років. Вісімнадцять років я п’ю цю смердючу воду — хоч би хтось фільтр поставив». — Людо, ти де поділась? — голос свекрухи … Читати далі
– Льошо, я тільки одне прошу: без гостей сьогодні, гаразд? – Іра поправила сережку і вдивилась у чоловіка через камеру телефону. – П’ятнадцять років разом. Хочу, щоб ми просто були вдвох. – Звісно, сонечко. Жодних гостей, чесно-чесно, – Льоша посміхнувся так само щиро, як банкомат, який обіцяє видати готівку, але все одно «тимчасово не працює». … Читати далі
– Оце так, синку, перед усією ріднею нас зганьбив! Як тепер у вічі родичам дивитися?! – голосила Наталя Львівна телефоном. – Мамо, та нічого такого я не зробив… – вкотре відповідав Максим, але на матір його доводи не діяли… …У школі Максим навчався так-сяк, за це і вчителі його особливо не любили. Коли Макс закінчив … Читати далі
– Сину, то ти прийдеш до нас в гості? Коли тебе чекати? – питаю я по телефону у Бориса. Ми ж з батьком готуємося, чекаємо, а син мовчить – то слухавку не бере, то скидає наші дзвінки. Я розуміла, що щось відбувається, але не могла второпати, що саме. Наш єдиний син Борис дуже змінився, особливо … Читати далі
– З цього дня, їсти будете на вулиці! – Даша не витримала натиску нахабних родичів. – Дашо, ну ти чого? – намагався її заспокоїти чоловік Михайло. – Я все сказала! Крапка! …Нарешті до міста прийшло літо. На травневих обіцяли спеку і Даша вже планувала, що брати із собою на дачу. Вона весь ранок шукала купальник … Читати далі
– Як же ти мене дістала! – почула Оксана, піднімаючись сходами. Зупинилася і подивилася нагору: крик долинав із квартири на шостому поверсі.”Напевно, сусіди лаються…” – подумала вона і, знизавши плечима, пішла далі. Практично в кожному багатоквартирному будинку відбуваються подібні “сімейні драми” – нічого дивного. Тому вона не стала вслухатися в слова, незважаючи на те, що … Читати далі